Ховаварт

Ховаварт — це одна з найстаріших німецьких порід собак, перші згадки про яку датуються ще XIII століттям. Відомості про цю породу містяться в середньовічних документах, що описують події 1210 року, коли одне зі слов'янських племен захопило замок Орденсриттербург у Німеччині, забравши із собою всіх наявних тварин. Під час облоги замок був зруйнований і підпалений.

За легендою, один хоробрий пес породи ховаварт врятував маленького сина лорда, який загинув у битві. Попри отримані поранення, собака зміг доправити дитину до безпеки, у сусідній замок до родичів. Завдяки цьому вчинку ховаварт увійшов у народну пам'ять як символ вірності та відваги.

Хлопчик виріс і став видатним законодавцем, а у 1274 році оприлюднив один із перших правових кодексів Німеччини — Sachsenspiegel. У цьому документі ховаварт згадується окремо, і зазначено, що за завдану шкоду такому собаці власник повинен був компенсувати втрати та надати собаку тієї самої породи.

Інші письмові згадки про ховаварта трапляються в XV столітті, наприклад, у книзі "П’ять благородних порід" 1473 року. Там ховаварта описують як надзвичайно корисного і розумного собаку, який особливо добре проявляє себе у боротьбі з грабіжниками та при захисті майна.

Сьогодні ховаварт вважається досить рідкісною породою. Його складно знайти навіть у країнах Європи чи Сполучених Штатах, а в усьому світі кількість цих собак обмежена.

На початку XX століття популярність нових порід, таких як німецька вівчарка, призвела до значного скорочення популяції ховавартів. У 1915 році група ентузіастів на чолі з Куртом Кенігом почала відновлювати породу, використовуючи такі породи собак

• ньюфаундленд
• бернський зенненхунд
• кувас
• леонбергер

Відновлювальна робота була важкою і довготривалою. Під час Другої світової війни ховаварти знову опинилися під загрозою повного зникнення, і після закінчення бойових дій заводчикам довелося починати майже з нуля, маючи у своєму розпорядженні не більше десяти чистокровних особин.

Завдяки наполегливій праці ентузіастів сьогодні ховаварт залишається символом вірності, сили та інтелекту. Ця порода ідеально підходить для тих, хто шукає надійного компаньйона, здатного бути як вірним другом родині, так і вправним охоронцем.

Ховаварт — це велика собака з потужною статурою, яка поєднує в собі силу, витривалість і елегантність. Представники цієї породи мають міцний, гармонійно складений корпус із добре розвиненою мускулатурою, що забезпечує їм високу фізичну активність та витривалість.

Вуха у ховавартів середнього розміру, висячі, злегка округлені на кінчиках, що додає їм дружнього й уважного вигляду. Хвіст довгий, густо вкритий шерстю, часто несе характерний вигнутий вигляд у русі, що допомагає собаці утримувати рівновагу під час бігу чи активних ігор.

Шерсть у ховаварта довга, густа і злегка хвиляста або пряма. Вона добре захищає собаку від негоди й холодного клімату. Допустимі кілька варіантів забарвлення, серед яких найпоширенішими є:

• золотистий
• чорний із підпалинами
• суцільно чорний

Ховаварти славляться своєю врівноваженістю, відданістю сім’ї та високим рівнем інтелекту. Вони потребують ранньої соціалізації та систематичного навчання, щоб розвинути найкращі якості характеру. Завдяки природженому інстинкту охоронця ці собаки чудово підходять як для сімейної охорони, так і для активного життя поряд із господарем.

Ховаварт — це розумна й вірна порода, яка славиться відданістю своїй родині та господареві. Ці собаки володіють високим інтелектом, люблять навчатися й мають здатність самостійно аналізувати ситуації, приймаючи обдумані рішення. Ховаварти не просто виконують команди, а часто діють, виходячи зі свого власного розуміння обставин.

Саме тому важливо з раннього віку забезпечити правильне виховання цуценяти, щоб собака навчилася обирати правильні моделі поведінки. Без належного спрямування пес може покладатися виключно на інстинкти, що не завжди відповідатиме очікуванням власника. Ховаварти чудово виконують сторожові функції без спеціального навчання, інстинктивно охороняючи будинок і родину.

Природжений охоронець, ховаварт відчуває себе відповідальним за безпеку території та близьких людей. Його охоронні якості проявляються автоматично та не потребують додаткової дресури. Важливо пам'ятати, що виховання цих собак повинно базуватися на повазі, терпінні й довірі. Жорстокість або надмірний тиск можуть негативно позначитися на психіці собаки, зробити її неконтрольованою і недовірливою.

Ховаварти не є найкращим вибором для новачків або людей, які відчувають страх перед великими породами. Їхня самостійність і сила потребують досвідченого й упевненого господаря. До незнайомців вони ставляться стримано й уважно, завжди орієнтуючись на реакцію свого власника та зберігаючи готовність до захисту.

Дітей ховаварти сприймають дуже добре. Вони проявляють лагідність, терпіння і готовність захищати маленьких членів сім’ї у будь-якій ситуації. Це енергійна порода, яка потребує регулярних тривалих прогулянок, активних ігор і тренувань, щоб залишатися фізично й емоційно здоровою.

Ховаварти люблять брати участь у сімейних справах, допомагати у повсякденних активностях і бути поруч зі своїми людьми. Відчуття непотрібності або тривала самотність можуть викликати у собаки смуток, апатію або навіть руйнівну поведінку. Їхня потреба в увазі та соціальній взаємодії надзвичайно висока.

Під час прогулянок на природі у ховаварта можуть проявлятися мисливські інстинкти. Щоб забезпечити гармонійний розвиток, важливо своєчасно займатися соціалізацією собаки. Повна емоційна та соціальна зрілість у представників породи настає приблизно у віці двох років, тому процес знайомства з новими людьми, тваринами та різними середовищами потрібно розпочинати поступово і терпляче.

Ховаварти — це надзвичайно розумні й самостійні собаки, тому процес їх навчання має свої особливості. Вони швидко засвоюють нову інформацію, здатні аналізувати команди і навіть самостійно ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях. Проте така незалежність вимагає від власника терпіння, послідовності та вміння будувати взаєморозуміння з твариною.

Навчання ховаварта потрібно починати з раннього віку, одразу після адаптації у новому домі. Першочергово важливо встановити довірливі стосунки й чітко окреслити правила поведінки. На початковому етапі слід працювати над базовими командами, соціалізацією та розвитком самоконтролю.

Ховаварти краще реагують на м'які методи навчання, засновані на позитивному підкріпленні. Заохочення у вигляді ласощів, похвали або спільної гри мотивують собаку працювати із задоволенням. Використання грубості або силових методів може призвести до втрати довіри і погіршення слухняності.

Ці собаки потребують різноманітних завдань під час тренувань, щоб зберігати інтерес і уникати нудьги. Монотонні повторення або занадто легкі вправи можуть швидко втомити ховаварта, тому варто чергувати фізичні та розумові навантаження.

Оскільки ховаварти мають добре розвинені охоронні інстинкти, їм властива природна підозрілість до незнайомців. Під час навчання важливо вчити собаку відрізняти загрозливі ситуації від звичайних, формуючи правильну реакцію на нових людей і тварин. Повна стабільність у поведінці формується ближче до двох років, коли собака досягає емоційної зрілості.

Завдяки правильному підходу до виховання ховаварт може стати не лише вірним другом, а й надійним захисником і активним учасником спільних занять. Відповідальне і уважне навчання допомагає розкрити потенціал цієї чудової породи повною мірою.

Догляд за ховавартом не надто складний, проте потребує регулярності та уваги. Шерсть у цієї породи середньої довжини, густа і має природний захист від бруду й вологи, тому собаку досить розчісувати один-два рази на тиждень. У період линяння розчісування потрібно проводити частіше, щоб видалити відмерле підшерстя і запобігти утворенню ковтунів.

Купати ховаварта рекомендується лише у разі потреби, використовуючи спеціальні шампуні для собак. Часте миття може порушити природний захисний шар шерсті. Після прогулянок у дощову або брудну погоду варто протирати лапи і живіт вологою тканиною або рушником.

Регулярного догляду потребують вуха, особливо через їх форму. Один-два рази на тиждень необхідно оглядати вушні раковини і за потреби очищати їх спеціальними засобами. Також слід контролювати стан очей і зубів, своєчасно очищаючи їх від нальоту та забруднень.

Кігті ховаварта зазвичай стираються природним шляхом під час активних прогулянок, але якщо цього не відбувається, їх потрібно підрізати раз на місяць спеціальними когтерізами.

Оскільки ховаварти мають високий рівень енергії, їм необхідні тривалі прогулянки двічі на день, активні ігри та фізичні навантаження. Відсутність достатньої активності може призвести до нудьги, зайвої ваги або навіть до розвитку деструктивної поведінки.

Харчування має бути збалансованим і відповідати віку, рівню активності та здоров'ю собаки. Можна обирати якісний готовий корм або натуральну дієту за рекомендацією ветеринара. Обов'язково забезпечити постійний доступ до свіжої води.

Правильний догляд допоможе підтримувати не тільки зовнішній вигляд, а й загальний стан здоров'я ховаварта, забезпечуючи йому активне і щасливе життя поруч із улюбленою родиною.

Ховаварти загалом мають міцне здоров'я, однак, як і у більшості великих порід, існують певні захворювання, до яких вони можуть бути схильні. Основні проблеми зі здоров'ям включають

• Дисплазія кульшового суглоба — вроджене або набутое порушення формування суглобів, що може спричинити біль і зниження рухливості
• Дисплазія ліктьового суглоба — проблема, що впливає на передні кінцівки та може призводити до кульгавості
• Гіпотиреоз — зниження функції щитоподібної залози, що проявляється у втомлюваності, наборі ваги та проблемах зі шкірою
• Порушення роботи серця — в окремих випадках у представників породи може спостерігатися кардіоміопатія
• Проблеми із зором — можливий розвиток катаракти або інших захворювань очей у зрілому віці
• Алергії — харчові або контактні алергічні реакції, які можуть викликати свербіж, висипи чи проблеми з травленням

Регулярні візити до ветеринара, правильне харчування та помірні фізичні навантаження допомагають знизити ризик розвитку багатьох захворювань та забезпечити ховаварту довге й активне життя.