Ньюфаундленд

Ньюфаундленд — це вражаюча порода собак, яка отримала свою назву від острова Ньюфаундленд, де вперше почали з’являтися ці могутні й водночас доброзичливі тварини. Хоча порода офіційно вважається канадською, її походження бере початок ще до утворення Канади як незалежної держави. У ті часи територія належала індіанським племенам, а пізніше — перебувала під впливом Сполучених Штатів.

Достеменно встановити, як саме сформувалася ця порода, складно, проте існує кілька основних теорій. За однією з версій, у XV–XVI століттях місцеві собаки були схрещені з піремейськими вівчарками, мастифами та португальськими водяними собаками. У результаті цього з’явилися предки сучасних ньюфаундлендів.

Інша теорія пов’язує появу породи з вікінгами, які ще в XI столітті могли завезти на ці землі своїх собак. Існує припущення, що ті собаки схрестилися з місцевими чорними вовками, що й стало основою для нової породи.

Третя популярна версія говорить про схрещення тибетського мастифа з американським чорним вовком. Можливо, кожна з цих теорій має частку правди, і саме поєднання різних генетичних ліній сформувало такого унікального собаку.

Незалежно від походження, вже наприкінці XVIII століття ньюфаундленд здобув популярність у Європі. Англійський ботанік сер Джозеф Бенкс придбав кілька собак цієї породи, визнавши їх надзвичайні якості. А в 1775 році дослідник Джордж Картрайт офіційно зафіксував назву «ньюфаундленд» у письмових джерелах.

Справжню наукову систематизацію породи здійснив у XIX столітті швейцарський зоолог і собаковод Альберт Хейм. Він першим сформулював стандарти ньюфаундленда та задокументував їх характеристики, що стало основою для подальшого розведення.

У той період порода опинилася під загрозою зникнення. Канадський уряд запровадив податок на собак і дозволив утримувати лише одного собаку на родину. Це суттєво скоротило чисельність породи. Проте на початку XX століття губернатор Ньюфаундленда Гарольд Мафферсон публічно підтримав розведення цієї породи, яку назвав своєю улюбленою. Його сприяння дозволило врятувати й відновити популяцію ньюфаундлендів.

Порода була офіційно визнана Американським Кеннел Клубом у 1879 році. Відтоді ньюфаундленд завоював серця багатьох завдяки своїй силі, відданості, любові до води та надзвичайно лагідному характеру. Сьогодні він відомий як чудовий рятувальник, компаньйон і сімейний друг.

Ньюфаундленд — це велика, міцна собака з доброзичливим характером і врівноваженим темпераментом. Вона відома своєю любов'ю до води, чудовими рятувальними здібностями та винятковою витривалістю. Ньюфаундленд має масивне тіло з глибокими грудьми, широку голову з м’якими рисами та виразними очима, що відображають спокій і розум. Його густа водовідштовхувальна шерсть добре захищає від холоду, а великі лапи з перетинками дозволяють легко плавати навіть у холодних водоймах. Незважаючи на свої розміри, ця порода дуже лагідна, спокійна і добре ладнає з дітьми, тому ньюфаундленди часто стають справжніми членами родини.

Ньюфаундленд — це велика, спокійна та надзвичайно доброзичлива собака, яку часто називають «м’яким велетнем». Якщо у вас є діти, цей пес стане ідеальним другом: він лагідний, розумний і має сильну конституцію, що дозволяє йому з легкістю витримувати активні ігри та обійми. Ньюфаундленди надзвичайно орієнтовані на людину, вважають себе повноцінними членами родини і потребують постійного контакту з нею.

Ці собаки щасливі, коли можуть бути поруч із господарями, брати участь у прогулянках, спільних іграх чи навіть просто відпочивати поруч на підлозі. Утримання на ланцюгу або постійне перебування у вольєрі негативно впливає на їх психіку — пес може стати замкнутим, сумним або навіть нервовим.

Ньюфаундленди майже ніколи не проявляють агресії. Винятком можуть бути лише ситуації, коли потрібно захистити свою родину. Вони природно доброзичливі до всіх — як до людей, так і до інших тварин. Якщо щеня соціалізоване вчасно, воно легко адаптується до різних умов і стає справжнім другом навіть для кішок. Однак найкраще знайомити його з котами в ранньому віці.

Ця порода має розвинений інтелект, добре розуміє настрій господаря і намагається догодити. Ньюфаундленд швидко вчиться, слухняний і відкритий до спілкування. Вони тонко відчувають атмосферу в домі і демонструють спокійну, врівноважену поведінку, якщо перебувають у сприятливому середовищі. Агресія або ворожість у цих собак виникає вкрай рідко і, як правило, є реакцією на несправедливе ставлення з боку людини.

Попри свої значні габарити, ньюфаундленд поводиться інтелігентно, обережно і врівноважено. Проте йому необхідне виховання, особливо в молодому віці, щоб він навчився правильно взаємодіяти з навколишнім світом. Собака цієї породи може стати чудовим помічником для людей з інвалідністю, а також виконувати охоронні функції завдяки своєму вражаючому вигляду.

Через густу та довгу шерсть ньюфаундленди важко переносять спеку, проте чудово адаптовані до холодного клімату. Життя у квартирі для них не дуже комфортне — собака потребує простору, активно линяє, а його шерсть залишатиметься на килимах, меблях і в повітрі. Регулярний догляд за шерстю і достатня фізична активність — обов’язкові умови для комфортного співіснування з таким улюбленцем.

Ньюфаундленд — це ідеальний вибір для великої родини, що шукає доброго, вірного і лагідного чотирилапого друга, який завжди буде поруч і підтримає в будь-яку мить.

Ньюфаундленд — це кмітлива та слухняна порода, яка добре піддається навчанню за умови правильного підходу. Вони швидко засвоюють нові команди і прагнуть догодити своєму господарю, що робить їх хорошими учнями, особливо якщо навчання проходить у доброзичливій атмосфері без примусу. Ці собаки чутливі до інтонації голосу, тому позитивне підкріплення у вигляді похвали, ласки чи ласощів працює значно краще, ніж суворі покарання.

Важливо розпочинати соціалізацію та базове навчання ще в щенячому віці. Ньюфаундленд повинен звикати до різних людей, тварин, звуків і ситуацій — це допоможе сформувати врівноважену та впевнену в собі собаку. Оскільки ця порода має спокійний характер, вона може здаватися повільною в засвоєнні матеріалу, але насправді вона просто обережно обдумує нову інформацію.

Заняття повинні бути регулярними, але не надто тривалими, щоб уникнути втоми. Найкраще чергувати тренування з активною грою або прогулянкою. Ньюфаундленди добре реагують на команди, пов’язані з послухом, і можуть освоїти складні навички, включаючи рятувальні операції на воді, адже мають природну тягу до плавання.

Ця порода має врівноважений темперамент, тому рідко проявляє впертість. Однак іноді пес може бути надто спокійним або пасивним, тому важливо підтримувати його інтерес до занять. Правильно організоване навчання допоможе виховати з ньюфаундленда не лише надійного друга, а й справжнього помічника, якого можна залучати до терапевтичних чи соціальних програм.

Ньюфаундленд вимагає регулярного та ретельного догляду, особливо через свою густу, довгу шерсть. Вона має подвійний шар: м’який підшерсток і грубшу верхню частину, яка добре захищає собаку від холоду та води, але схильна до звалювання. Щоб уникнути ковтунів і зберегти шерсть у хорошому стані, потрібно вичісувати її не менше трьох разів на тиждень, а в період линьки — щодня.

Купати ньюфаундленда варто не частіше одного разу на 1–2 місяці або після сильного забруднення, використовуючи спеціальний шампунь для довгошерстих порід. Через схильність до шкірних проблем важливо добре висушувати шерсть після водних процедур, особливо в складках і за вухами.

Догляд за вухами потребує особливої уваги: їх слід регулярно перевіряти на наявність бруду чи запалення і чистити м’якими засобами. Очі також варто оглядати щодня та при необхідності протирати чистою вологою серветкою. Кігті слід підстригати раз на кілька тижнів, якщо вони не сточуються природним чином під час прогулянок.

Ця порода має схильність до ожиріння, тому важливо контролювати раціон і уникати надлишку ласощів. Фізичне навантаження має бути помірним: щоденні прогулянки, плавання або ігри на свіжому повітрі підтримають собаку у гарній формі. Ньюфаундленд не пристосований до спекотного клімату, тому влітку варто уникати активності в денні години та забезпечити доступ до тіні і прохолодної води.

Догляд за ньюфаундлендом вимагає часу, але за належного ставлення він відповість вам відданістю, здоров’ям і красивим виглядом.

Ньюфаундленди, як і багато великих порід, мають генетичну схильність до певних захворювань. Важливо регулярно проходити ветеринарні огляди та слідкувати за здоров’ям собаки, щоб виявити проблеми на ранніх етапах. Серед найпоширеніших хвороб у цієї породи виділяють:

• дисплазія тазостегнового суглоба
• дисплазія ліктьового суглоба
• субаортальний стеноз — вроджене захворювання серця
• заворот шлунка (дилатація шлунка з перекрутом) — небезпечний для життя стан
• проблеми з очима — катаракта, ентропіон (заворот повік)
• алергічні реакції — особливо на харчові подразники або зовнішні фактори
• гіпотиреоз — зниження функції щитоподібної залози
• пухлини — з віком зростає ризик онкологічних захворювань

Регулярний догляд, збалансоване харчування, контроль ваги та помірна фізична активність допомагають знизити ризики розвитку багатьох із цих хвороб. Власникам важливо вчасно звертати увагу на будь-які зміни у поведінці або самопочутті собаки.

Цікаві факти
1. Ньюфаундленди – це відмінні собаки-рятувальники. Вони достатньо великі, щоб витягти тонучих на берег, а об'єм легких дозволяє плавати на більші відстані.
2. Порода увічнена в літературі і кіно, в тому числі «Неня» - це ньюфаундленд, опікун дітей в «Пітері Пені» Джеймса Баррі.
3. У собак повністю перетворюються лапи, як у качок, і самі довгі пальці, ніж у будь-якої іншої породи собак, що робить їх одними з кращих "водяних собак".
4. Найбільший із зареєстрованих ньюфаундлендів був довжиною 1,83 метра від носа до хвоста і важив 118 кг.
5. Ньюфаундленд був популярним вибором для няньок багатьох колишніх президентів США. У Джеймса Бьюкена була собака на прізвисько «Лара», у Резерфорда Б. Хейса був «Гектор», а у сина Улісса Гранта, Джесси, був пес на прізвисько «Вірний».
6. Породу ньюфаундленд часто називають собаками-нянями, тому що вони так добре ладнають з дітьми всіх віків.
7. Упродовж віків ньюфаундленд був відомий, як сучасна робоча порода собак, як на воді, так і на суші. Вони таскали повозки і використовувалися в якості "в'ючного коня".

Знаєте ви?
Ньюфаундленд залишив незабутнє враження у 2005 році в романтичній комедії «Любов до собаки обов'язкова» з Дайан Лейн і Джоном Кьюсаком. Собаку на прізвисько Мати Тереза насправді грали двоє щенят. Режисер Гері Девід Голдберг забрав обох собак після завершення зйомок.