Московська сторожова

Московська сторожова — це порода собак, яка здобула широку популярність у країнах колишнього СРСР завдяки своїй силі, витривалості та відмінним охоронним якостям. Її виведення стало відповіддю на нагальну потребу в потужних службових собаках після значного скорочення їх чисельності під час Другої світової війни. Ініціатором створення породи виступило Міністерство оборони СРСР, яке поставило перед кінологами завдання вивести надійного, невибагливого, витривалого та універсального собаку, здатного працювати в найрізноманітніших кліматичних умовах, включно з екстремальними.

Майбутня порода мала відповідати суворим критеріям. Вимоги включали

• високу фізичну силу та великий розмір
• розвинені охоронні та караульні інстинкти
• витривалість і адаптивність до суворого клімату
• здатність працювати без втрати ефективності у різних погодних умовах
• відданість та контрольовану агресивність у випадку загрози

Проєкт зі створення московської сторожової було доручено Центральній школі військового собаководства "Червона зірка". Перші міжпородні схрещування відбулися наприкінці 1940-х років під науковим керівництвом професора-біолога Н. А. Іліна. Основну роботу зі створення та закріплення бажаних якостей виконав Микола Іванович Бортніков, один із провідних племінних заводчиків того часу.

Для формування породи використовували три основні породи собак: кавказьку вівчарку, сенбернара та російського гончака. Саме завдяки такому поєднанню московська сторожова отримала міцну статуру, густу шерсть, витривалість та розвинені охоронні інстинкти. Процес стабілізації типу породи тривав кілька років, і лише у 1958 році було представлено перший офіційний стандарт породи на 22-й Московській міжнародній виставці службових собак.

Остаточне визнання московська сторожова отримала у 1985 році, коли її було офіційно затверджено як окрему породу. А вже у 1990 році у Москві було створено Всесоюзний клуб породи, який після розпаду СРСР у 1992 році став Всеросійським клубом московської сторожової.

Сьогодні московські сторожові високо цінуються не лише за свої робочі якості, але й за врівноважений характер, відданість родині та чудові здібності до охорони великих територій.

Московська сторожова — велика, міцна та витривала собака з вражаючою зовнішністю. Вона поєднує в собі могутню статуру з добре розвиненою мускулатурою, що надає їй солідного вигляду. Ця порода має густу, середньої довжини шерсть із щільним підшерстям, що чудово захищає від холоду. Найбільш поширені забарвлення — біле з рудими, рудо-палевими або чорними плямами.

Голова у московської сторожової велика, пропорційна до тіла, із широким черепом і добре вираженим переходом від чола до морди. Вуха середнього розміру, висячі, розташовані високо. Очі темні, уважні й проникливі, з виразом спокійної впевненості. Хвіст товстий біля основи, у спокої опущений вниз, а при русі піднімається вгору у вигляді серпа.

Московська сторожова володіє міцною нервовою системою, урівноваженим темпераментом і природним недовірою до незнайомців. Вона легко навчається, швидко орієнтується в ситуації й демонструє високу здатність до самостійного прийняття рішень у критичних моментах. Завдяки поєднанню фізичної сили, витривалості та інстинктів захисника, ця порода ідеально підходить для охорони приватних територій, підприємств та інших об'єктів.

У домашніх умовах московська сторожова проявляє ласку та прив'язаність до своєї родини. Вона добре ладнає з дітьми та іншими домашніми тваринами, якщо виростає з ними разом. Проте потребує чіткої та послідовної системи виховання, достатнього фізичного навантаження та ранньої соціалізації для розвитку гармонійного характеру.

Московська сторожова — це велика, сильна і врівноважена собака, яка відома своєю відданістю та спокійним ставленням до людей. Якщо ви не становите загрози для її території, можете бути впевнені, що ця порода не проявить агресії без причини. Московські сторожові зазвичай відкриті до дружнього контакту з людьми, за умови належного виховання і відсутності негативного досвіду в ранньому віці.

Порода славиться чудовими охоронними якостями та яскраво вираженою територіальністю. Московська сторожова є ідеальним захисником приватних володінь. Завдяки густій шерсті, міцному скелету та розвинутій мускулатурі, ці собаки легко переносять суворі кліматичні умови. Навіть сильні морози не створюють для них серйозних незручностей, що робить їх відмінними мешканцями для життя на відкритій території, особливо в порівнянні з іншими великими породами, такими як кавказька вівчарка.

Велика територія для московської сторожової — це не проблема, а радше необхідність. Вони потребують багато простору для активності й відчувають себе найкраще, коли можуть вільно пересуватися на свіжому повітрі. Утримання такої собаки у квартирі можливе, але не бажане, особливо якщо житлова площа обмежена. Ці собаки мають високий рівень енергії, потребують регулярних прогулянок, активних ігор і розумових навантажень для збереження фізичної та психологічної рівноваги.

Московська сторожова добре адаптується до різних умов життя, якщо власник готовий забезпечити достатньо фізичних навантажень та уваги. Порода легко піддається дресируванню, має гострий розум і вміє тонко відчувати емоції людини, що значно спрощує процес навчання.

До дітей московська сторожова ставиться терпляче і доброзичливо. Живучи в родині, собака зазвичай виявляє рівноцінну прихильність до всіх її членів, не виділяючи одного господаря. Водночас виховання має базуватися на взаємній повазі та правилах безпеки для дітей і тварини.

Московські сторожові можуть уживатися з іншими домашніми тваринами, включно з котами, особливо якщо знайомство відбулося у щенячому віці. Важливим етапом розвитку собаки є рання соціалізація, яка допоможе сформувати відкритий, урівноважений і передбачуваний характер. Регулярне спілкування з різними людьми, іншими тваринами та новими середовищами сприяє гармонійному розвитку вашого вихованця.

Московська сторожова собака чудово піддається дресируванню і здатна стати ідеальним охоронцем та вірним захисником. Представники цієї породи відрізняються відвагою і ніколи не відступлять перед загрозою, охороняючи територію та свою сім'ю навіть ціною власного життя.

Починати навчання рекомендується у віці 6–8 місяців. Спершу варто зосередитися на корекції поведінки та вивченні базових команд. Московські сторожові мають сильний характер і незалежність, тому надзвичайно важливо завоювати їхню повагу. Власник має бути спокійним, врівноваженим і послідовним, діяти справедливо та без агресії. Насильницькі методи категорично неприпустимі, оскільки вони можуть зруйнувати довіру собаки до людини. Ця порода не підходить для недосвідчених або невпевнених власників.

Після успішного засвоєння базових команд до процесу дресирування варто додавати відволікаючі фактори, такі як шум, присутність інших людей або сторонні запахи. Це допоможе собаці навчитися концентруватися і залишатися слухняною в різних умовах. Згодом можна переходити до складніших завдань, що потребують високого рівня самоконтролю та уважності.

Важливо регулярно використовувати заохочення під час тренувань. Похвала, ласощі або улюблені іграшки стануть чудовою мотивацією для московської сторожової. У ранньому віці дресирування бажано урізноманітнювати іграми, щоб навчання приносило задоволення і сприяло розвитку міцного зв'язку між собакою і власником.

Московська сторожова має густу та щільну шерсть, яка потребує регулярного догляду. Рекомендується вичісувати собаку не менше двох разів на тиждень, щоб уникнути сплутування шерсті та зменшити кількість линяння. У період сезонної линьки процедуру потрібно проводити частіше.

Важливо регулярно перевіряти стан кігтів і своєчасно їх підстригати, щоб уникнути дискомфорту або проблем із лапами. Також необхідно стежити за чистотою вух і очей, обережно очищаючи їх спеціальними засобами або вологими серветками для тварин.

Купання московської сторожової проводять за потреби із застосуванням спеціального шампуню для собак. Варто уникати надто частого купання, щоб не порушити природний захисний шар шкіри.

Окрему увагу слід приділяти харчуванню. Московські сторожові мають чутливу систему травлення, тому раціон має бути збалансованим, поживним і відповідати віку, активності та індивідуальним потребам собаки. Рекомендується обирати якісний корм або складати натуральний раціон у консультації з ветеринаром.

Регулярні огляди у ветеринара, дотримання графіка вакцинацій і профілактики паразитів допоможуть підтримувати здоров'я та активність вашого улюбленця на високому рівні.

Московська сторожова зазвичай відрізняється міцним здоров'ям, однак, як і багато великих порід, вона може бути схильна до певних захворювань. Найпоширенішими серед них є:

• дисплазія кульшового суглоба
• артрит у старшому віці
• алергічні реакції на харчові продукти або зовнішні подразники
• серцеві захворювання
• очні хвороби, зокрема катаракта

Щоб підтримувати здоров'я московської сторожової, важливо регулярно проходити ветеринарні огляди, слідкувати за вагою собаки та забезпечувати їй достатню фізичну активність.