Шарпей

Попри те, що сучасні дослідження вказують на давнє походження породи шарпей, археологічні та історичні джерела підтверджують її існування ще понад 2000 років тому. Зокрема, згадки, що датуються приблизно 200 роком до нашої ери, свідчать про те, що вже тоді шарпей був сформованою породою. Це означає, що його коріння сягає ще глибше в історію, можливо, навіть у період ранніх китайських династій.

Порода виникла на півдні Китаю, ймовірно в провінції Гуандун, і згодом поширилася по всій території країни. Китайці цінували шарпеїв за їхню витривалість, розум і багатофункціональність. Ці собаки служили пастухами, охоронцями майна та осель, супроводжували дітей, а також брали участь у собачих боях, які в ті часи були поширеною розвагою в деяких регіонах.

До періоду громадянської війни та утворення Китайської Народної Республіки шарпеї залишалися популярними серед різних прошарків населення. Проте під час так званого "Великого стрибка", коли країна переживала масштабний голод і нестачу ресурсів, порода опинилася на межі зникнення. Через відчайдушне становище багатьом людям доводилося вдаватися до крайнощів, і багато собак, включно з шарпеями, загинули, ставши джерелом їжі.

Зберегти породу вдалося лише завдяки зусиллям ентузіастів. Один із них, собаковод Мэтг Ло, перевіз невелику кількість шарпеїв до Гонконгу, де йому вдалося зберегти генофонд. У 1973 році кілька собак було доставлено до США, що стало початком нового етапу в історії шарпея. У 1974 році було створено Китайський клуб шарпеїв Америки, а вже у 1978 році відбулася перша національна спеціалізована виставка.

У 1991 році Американський Кеннел Клуб офіційно визнав породу і включив її до спортивної групи. Відтоді шарпей здобув популярність не лише як екзотичний улюбленець, але й як символ витривалості, благородства й історичної глибини.

Шарпей — це унікальна порода з характерною зморшкуватою шкірою, яка робить її легко впізнаваною серед інших собак. Представники цієї породи мають міцну, пропорційну статуру з глибокими складками, особливо на морді, шиї та плечах. Вони середнього зросту, з короткою, жорсткою шерстю, яка нагадує щітку на дотик. Назва породи в перекладі з китайської означає "піскова шкіра", що описує її текстуру та вигляд.

Морда широка, з щільними губами й трохи синюватим язиком, подібно до чау-чау, з яким шарпея пов’язує спільне походження. Очі маленькі, глибоко посаджені, зосереджені й уважні, а вуха — маленькі, трикутні, щільно притиснуті до голови. Хвіст товстий біля основи, закручується у кільце або півкільце над спиною.

Ці собаки виглядають незалежними, стриманими, іноді навіть суворими, але водночас вони глибоко прив’язуються до свого господаря. Завдяки своїй унікальній зовнішності та давній історії, шарпей став справжнім символом культури і самобутності Китаю.

Шарпей — це насамперед вірний охоронець своєї родини. Він надзвичайно відданий і лагідний зі своїми людьми, вирізняється добрим і спокійним характером. З близькими він відкритий і привітний, охоче проводить час у спільних іграх чи просто поруч. Але щодо незнайомців собака поводиться стримано, з підозрою. Якщо тварина не пройшла належну соціалізацію, вона може сприймати сторонніх як потенційну загрозу.

У соціальних ситуаціях шарпей уважно спостерігає за поведінкою нових людей, і у разі прояву агресії без вагань стане на захист родини. Ця порода історично використовувалась як сторожова, тому інстинкти захисника закладені глибоко в її природі. Сміливість і готовність до дій — одна з її рис.

Нерідко ці риси можуть проявлятися у вигляді агресії до інших собак. Шарпей не завжди попереджає перед нападом, тому важливо з раннього віку займатись вихованням і контролювати контакти з іншими тваринами. Водночас він надзвичайно добре ладнає з дітьми — терплячий, уважний, ніжний. Шарпей може стати чудовою нянькою, а його розвинений інтелект допомагає відчувати відповідальність за маленького господаря.

Незважаючи на слухняність і прихильність до власника, ця порода зберігає внутрішню незалежність і гідність. Щоб заслужити її довіру і повагу, потрібно проявити лідерські якості і послідовність у вихованні. Шарпей потребує чітких правил, але не терпить жорсткого поводження — краще реагує на спокійну впевненість і стабільність у поведінці власника.

Собаки цієї породи добре почуваються в умовах квартири, не руйнують речі від нудьги і не створюють хаосу. Проте їх енергійність вимагає регулярних прогулянок і фізичних навантажень. Навіть у спокійному темпі, вони повинні рухатись щодня, щоб підтримувати гарну фізичну форму і баланс психіки.

Шарпей чудово підходить для охорони приватного будинку, однак важливо пам’ятати — його коротка шерсть не захищає від холоду, тому тримати його на вулиці цілий рік не можна. Він комфортно почуватиметься в будинку поруч з родиною, з якою встановлює міцний емоційний зв’язок.

Цей пес часто інтуїтивно розуміє настрій і потреби власника, може підтримати у важкий момент. Він надає перевагу спілкуванню з людьми, а не з іншими собаками, тому будьте готові до того, що ваш чотирилапий друг захоче бути поруч з вами навіть у подорожах, зокрема, на відпочинку біля моря чи в горах.

Шарпей — це інтелектуально розвинена і самостійна порода, яка добре запам’ятовує команди, але часто проявляє впертість. Під час навчання важливо враховувати його незалежний характер і не очікувати від нього миттєвого підкорення. Цей собака вимагає спокійного, послідовного підходу без фізичного тиску або крику. Грубе ставлення викликає в нього опір і замкнутість.

Найкращі результати досягаються при позитивному підкріпленні — ласощах, похвалі, іграх. Шарпей потребує ранньої соціалізації, зокрема знайомства з іншими тваринами, різними людьми та новими місцями. Це допоможе уникнути майбутніх проявів агресії або страху.

Починати дресирування краще з базових команд ще в щенячому віці. Після засвоєння основ можна переходити до більш складних завдань, однак не варто очікувати високої зацікавленості у виконанні трюків — ця порода не прагне вражати, а скоріше робить лише те, що вважає за потрібне. Саме тому ключем до успіху є побудова довірливих стосунків і мотивація через повагу.

Також важливо відпрацювати команди повернення і заборони, оскільки шарпей інколи може діяти імпульсивно. Регулярні, але недовгі тренування з чіткою структурою та різноманітністю допомагають утримати його увагу і підтримати зацікавленість у навчанні.

Шарпей потребує особливого підходу до догляду, зокрема через свою унікальну зморшкувату шкіру. Основна увага має бути зосереджена на регулярному очищенні складок, оскільки в них можуть накопичуватися волога, бруд і бактерії. Щоб уникнути подразнень та інфекцій, шкіру в складках слід щодня протирати сухою серветкою або спеціальними засобами для догляду за шкірою собак.

Купають шарпея нечасто — орієнтовно раз на 1–2 місяці або при сильному забрудненні. Важливо використовувати гіпоалергенні шампуні, які не пересушують шкіру. Після купання потрібно ретельно висушити собаку, особливо ділянки між складками.

Шерсть у шарпея коротка, тому вичісування потрібно лише раз на тиждень для видалення відмерлих волосків. Під час линьки частоту процедури можна збільшити. Вуха варто перевіряти і чистити 1–2 рази на тиждень, адже вони схильні до запалень. Очі також потребують регулярного огляду, оскільки в деяких шарпеїв можливий виворіт повік.

Кігті слід підстригати щомісяця або за потреби, якщо вони не стираються природно під час прогулянок. Не менш важливим є догляд за зубами — регулярне чищення допоможе уникнути утворення нальоту та захворювань ясен.

Шарпей не є гіперактивним, але все ж потребує щоденних прогулянок. Для збереження м’язового тонусу та психоемоційного балансу рекомендується мінімум 30–60 хвилин фізичної активності щодня. Влітку слід уникати перегріву, адже собака погано переносить спеку.

Шарпей — порода з унікальною зовнішністю та сильним характером, проте вона має схильність до ряду спадкових і набутих захворювань. Через особливу будову шкіри, очей і схильність до аутоімунних процесів, власнику варто бути уважним до стану здоров’я собаки та проводити регулярні ветеринарні огляди.

• Себорея — захворювання шкіри, що супроводжується надмірною жирністю, лупою, неприємним запахом. Часто виникає у складках через вологу та недостатній догляд.
• Ентропіон (виворіт повік) — генетична особливість, при якій повіка загортається всередину, що викликає подразнення очей і потребує хірургічного втручання.
• Алергії — шарпеї схильні до харчових і контактних алергічних реакцій, які можуть проявлятись свербежем, почервонінням і шкірними висипами.
• Гіпотиреоз — порушення роботи щитоподібної залози, що призводить до млявості, випадіння шерсті, збільшення ваги та інших симптомів.
• Амілоїдоз — спадкове захворювання, при якому в нирках накопичується білок амілоїд, що знижує їхню функціональність і може призвести до ниркової недостатності.
• Демодекоз — паразитарне ураження шкіри, яке викликає запалення, свербіж і випадіння шерсті. Часто пов’язане зі зниженим імунітетом.
• Синдром "шарпейової лихоманки" — спадкова хвороба, що проявляється раптовим підвищенням температури, набряками та болем у суглобах. Може ускладнитися амілоїдозом.

Своєчасна діагностика та правильний догляд здатні мінімізувати ризики більшості проблем зі здоров’ям. Рекомендується дотримуватись графіку вакцинації, проводити профілактику паразитів і звертати увагу на будь-які зміни в поведінці чи зовнішньому вигляді собаки.

Цікаві факти
1. Шарпей, як і чау-чау, має синьо-чорний язик. Тільки ці дві породи собак володіють такою особливістю.
2. У 1978 році Книга рекордів Гіннеса оголосила шарпея найрідкіснішою породою у світі.
3. Вікторія і Девід Бекхем володіють шарпеєм по кличці Барнабі.
4. Шарпей - одна з найдорожчих порід собак у світі.
5. Невідомі люди вважають, що шарпей взагалі не древня порода собак, а була розвинута в Гонконгу в шестидесятих роках шляхом схрещування боксерів з бульдогами і бладхаундами, а також з китайськими бійцівськими собаками.

Знаєте ви?
Порода шарпей була виведена спеціально зі складками на шкірі, щоб отримати перевагу в собачих боях.