Норвезька лісова кішка

Норвезька лісова кішка є однією з найстаріших порід. Є версія, що її предки згадуються в стародавніх вікінгських сагах, хоча підтвердити це з точністю неможливо. У народних переказах часто йдеться про «казкових кішок», зокрема, згадується, що колісниця богині Фрейї була запряжена шістьма кішками. Відомо також, що вікінги утримували котів, цінуючи їх за здатність ловити гризунів, а також за ласку та компанійність.

Інша теорія вказує на те, що норвезькі лісові кішки могли потрапити до Норвегії через торгові судна з Туреччини, таким чином їх предками могли бути ангорські коти. Ще однією можливістю є те, що найближчими родичами цієї породи могли бути сибірські кішки. Проте, без сумніву, норвезька лісова кішка — одна з найдавніших порід, що розвивалася природним шляхом, без штучного виведення, у горах та лісах Скандинавії.

Тривалі холодні зими та суворий клімат сприяли розвитку цієї породи, адже їх шерсть еволюціонувала до дуже щільної та теплої, з густим підшерстям, що робить їх майже невразливими до холодів, дощу та сильного вітру. Після 1930 року європейські заводчики вирішили створити окрему породу з унікальними ознаками, яка б розмножувалася за чіткими правилами для збереження її характерних рис.

Назва породи не є випадковою, і походить від історичних особливостей. У Норвегії ця порода відома під назвою «Norsk Skaukatt». Кішки цієї породи були представлені на виставці в Осло в 1938 році, що стало важливим кроком перед початком Другої світової війни. Старший норвезький клуб любителів кішок був одним з організаторів цієї події, і порода отримала позитивні відгуки суддів.

З початком Другої світової війни в 1939 році програма розведення цієї породи була практично припинена, а велика частина популяції загинула. Для відновлення розведення знадобилося майже 40 років. Вперше норвезька лісова кішка отримала офіційне визнання від Fédération Internationale Féline (FIFe) у 1977 році, що дало їй повний статус чемпіона.

Через 10 років, у 1987 році, породу визнала Американська асоціація любителів кішок. Вона отримала статус чемпіона в Америці лише у 1993 році. Таким чином, хоча ця порода є однією з найстаріших, в Америці вона отримала популярність лише в середині 90-х. Сьогодні норвезька лісова кішка активно розводиться по всьому світу, здобуваючи популярність у багатьох країнах.

Норвезька лісова кішка має великий розмір тіла, з вираженим розташуванням задніх лап, які довші за передні. Її груди добре розвинені, а м'язи сильні й потужні. Вуха цієї породи довгі й звичайні, схожі на вуха рисі, що додає їй вишуканого вигляду. Ці кішки чудово почуваються в приватних будинках з садами та газонами, де є можливість лазити по деревах, шукати здобич і відпочивати на сонці.

Норвезька лісова кішка стане чудовим компаньйоном для дітей та дорослих. Вона відома своїм ласкавим і доброзичливим характером. Взаємодія з цією породою є надзвичайно приємною, адже вони рідко бувають агресивними та добре уживаються у сім'ї. Якщо ви живете у квартирі, не забувайте надавати кішці достатньо фізичної активності, грайте з нею і приділяйте увагу. Це важливо, адже її природні інстинкти мисливця вимагають руху й активності.

Середня тривалість життя норвезької лісової кішки становить від 12 до 16 років.

Норвезька лісова кішка відома своєю врівноваженою і стабільною особистістю, а також високим інтелектом. Вона надзвичайно доброзичлива та ласкава з усіма членами родини, і не проти провести час, сидячи на колінах чи поруч зі своїм господарем. Однак, ці тварини не є надмірно вимогливими в спілкуванні та здатні самостійно знайти собі заняття, коли цього хочуть. Вони не будуть нав’язувати увагу, але цінують момент близькості з людьми.

Довга еволюція породи в умовах суворих норвезьких лісів залишила слід не лише на їх характері, а й на фізичних характеристиках. Норвезькі лісові кішки мають сильні лапи, великі міцні кігті та розвинену мускулатуру, що дозволяє їм легко лазити по деревах та полювати. Це істоти з природним інстинктом до вишукування здобичі. Навіть живучи у квартирі, скогкатт завжди шукає високе місце — це може бути шафа чи будь-яка інша висока поверхня, з якої можна спостерігати за оточенням.

Завдяки своїй спокійній натурі та доброзичливості, норвезька лісова кішка чудово підходить для сімей з маленькими дітьми. Вона терпимо ставиться до інших домашніх тварин, проте варто зазначити, що акваріуми з рибками можуть стати проблемою. Це пов'язано з її природною прихильністю до води та мисливськими інстинктами, які, безумовно, роблять її схильною до полювання на рибу.

Норвезькі лісові коти, як і представники інших порід, можуть стикатися з певними проблемами зі здоров'ям, деякі з яких мають генетичну основу. До найбільш поширених захворювань можна віднести:

• хвороба накопичення глікогену IV – рідкісне спадкове захворювання, що впливає на метаболізм глюкози;
• гіпертрофічна кардіоміопатія – серцева хвороба, але у норвезьких лісових котів немає підтвердженої спадкової схильності;
• дисплазія сітківки – хвороба очей, що може вплинути на зір;
• полікістоз нирок – захворювання, що порушує функцію нирок.

Однак, загалом, норвезькі лісові коти є надзвичайно здоровими, сильними тваринами з чудовим імунітетом, хорошим апетитом та відмінним обміном речовин. Вони зазвичай не мають проблем зі здоров'ям при належному догляді та харчуванні.

Норвезька лісова кішка має дуже густу шерсть з підшерстям, що потребує регулярного догляду. Щоб уникнути заплутаності та забезпечити здоров'я шерсті, варто розчісувати її два рази на тиждень за допомогою гребеня з нержавіючої сталі або металевої щітки. Особливо важливо приділяти увагу розчісуванню в період линяння, коли кішка скидає свою зимову шерсть під час переходу до тепліших сезонів. Власникам потрібно бути готовими до додаткової роботи в ці періоди.

Купання цієї породи рекомендовано не частіше ніж два рази на місяць, оскільки густа шерсть і підшерстя потребують особливого догляду. У звичайних умовах цього буде достатньо для підтримки чистоти шерсті. Також, важливо підрізати нігті кішки раз на тиждень, щоб уникнути їх надмірного росту.

Не забувайте про регулярну гігієну зубів: ідеально чистити їх щодня, але мінімум три рази на тиждень. Це допомагає підтримувати здоров'я ротової порожнини і запобігає накопиченню зубного каменю. Крім того, варто щодня витирати слиз, що накопичується в куточках очей, вологою серветкою, щоб уникнути будь-яких інфекцій.

Перевіряйте та очищуйте вуха вашого улюбленця хоча б раз на тиждень, щоб запобігти розвитку інфекцій. Оскільки норвезька лісова кішка дуже чутлива до чистоти своєї шерсті, важливо підтримувати її в ідеальному стані, щоб вона почувалася комфортно та здорово.

Цікаві факти
1. Норвезькі лісові кішки люблять забиратися на висоту, такі як дерева або шафи, якщо їх господарі живуть у квартирі.
2. Король Олаф V назвав цю породу офіційною в Норвегії.
3. Порода має зовнішнє спорідненість з породою мейн кун.

Чи знаєте ви?
В Норвегії їх називають «скогкатт», що в перекладі означає «лісова кішка».