Чи можна давати собаці горіхи?

Горіхи здаються корисними та поживними ласощами, тому багато власників собак замислюються, чи можна включати їх до раціону улюбленця. Попри високу харчову цінність для людини, горіхи не завжди безпечні для тварин. Деякі види допустимі в невеликих кількостях, а інші можуть викликати важкі розлади й навіть отруєння. У цій статті детально розглянуто, які горіхи можна давати собаці, які краще виключити, як правильно їх пропонувати та які ризики враховувати.

Особливості горіхів у харчуванні собак

Горіхи багаті на білок, жири, мінерали та вітаміни. Однак організм собаки засвоює їх інакше, ніж людський. Високий вміст жиру, можлива токсичність і ризик задухи роблять горіхи суперечливим продуктом.

Ветеринарні дієтологи зазначають, що горіхи не є необхідною частиною раціону собаки й не приносять істотної користі в порівнянні з якісними кормами. Проте деякі з них допустимі як рідкісні ласощі за умови дотримання правил безпеки.

Користь горіхів для собак

Деякі горіхи містять корисні речовини, які можуть підтримувати здоров’я тварини.

• джерело жирних кислот омега
• вітаміни групи B та вітамін E
• амінокислоти й рослинний білок
• мінерали кальцій, магній, фосфор
• антиоксиданти, що підтримують імунітет

Але навіть дозволені горіхи потрібно давати помірно, щоб уникнути розладів травлення.

Ризики вживання горіхів

У собак часто спостерігаються негативні реакції на горіхи. До ключових ризиків належать такі.

• алергія та свербіж
• панкреатит через високий вміст жиру
• кишкова непрохідність під час ковтання цілих горіхів
• отруєння від токсичних видів
• ожиріння при регулярному вживанні

Собака також може вдавитися твердою шкаралупою або шматками великого розміру.

Дозволені горіхи для собак

Деякі види горіхів вважаються відносно безпечними, якщо дотримуватися дозування та правильно їх готувати. Нижче наведено опис найбільш поширених видів.

Арахіс

Арахіс — один із найбезпечніших горіхів для собак. Він не є токсичним, але давати його слід без солі, цукру та добавок. Арахіс краще пропонувати в очищеному вигляді й тільки в обмеженій кількості.

Користь арахісу:

• рослинний білок
• вітамін E та антиоксиданти
• ненасичені жирні кислоти

Собакам не можна давати смажений у маслі арахіс, а також арахісове масло з ксилітом, який є смертельно небезпечним.

Кеш’ю

Кеш’ю допускається у невеликій кількості. Він м’який за структурою й рідше викликає задуху, проте відрізняється високою жирністю. Давати кеш’ю слід тільки очищеним і не частіше кількох штук на тиждень.

Переваги кеш’ю для організму собаки:

• магній і фосфор
• вітаміни та антиоксиданти
• підвищення енергії

Якщо у собаки є схильність до алергії, кеш’ю краще повністю виключити.

Кедрові горіхи

Кедрові горіхи багаті корисними оліями. Іноді їх використовують як доповнення до раціону, але їхня кількість має бути мінімальною — буквально кілька ядерець.

Плюси кедрових горіхів:

• жирні кислоти омега
• вітаміни групи B
• підтримка шкіри та шерсті

Часте вживання може призвести до діареї та збільшення ваги.

Мигдаль

Мигдаль умовно безпечний. Він не містить токсинів, але погано перетравлюється собакою. Цілі ядра можуть стати причиною задухи та закупорки кишечника.

За рідкого вживання допускається давати 1 подрібнене мигдальне ядро великій собаці. Маленьким породам мигдаль не рекомендується.

Горіхи, які не можна давати собакам

Багато видів горіхів можуть бути небезпечними для здоров’я тварини й навіть призвести до отруєння. Нижче перелічено горіхи, повністю заборонені до вживання.

Макадамія

Макадамія вважається одним із найбільш токсичних горіхів для собак. Навіть невелика кількість здатна викликати важкі симптоми протягом 6–12 годин.

Симптоми отруєння макадамією:

• тремтіння м’язів
• слабкість задніх лап
• блювання та підвищення температури
• почастішання серцебиття

Якщо собака з’їла макадамію, потрібне термінове звернення до ветеринара.

Волоський горіх

Волоський горіх нерідко уражений пліснявою, яка виділяє небезпечні мікотоксини. Такі речовини спричиняють судоми, блювання й отруєння. Старі або пошкоджені горіхи особливо небезпечні.

Цілі горіхи також можуть викликати задуху та пошкодження шлунково-кишкового тракту.

Фісташки

Фісташки не рекомендується давати собакам. Вони жирні, часто солоні та покриті спеціями. Висока жирність може спровокувати гострий панкреатит — небезпечний стан, який потребує лікування.

Також фісташки нерідко містять плісняву, що здатна призвести до інтоксикації.

Пекан

Горіх пекан містить природні токсини й часто стає джерелом грибків. Це небезпечно для нервової системи тварини. Навіть одне ядро може викликати важкі ознаки отруєння.

Какао-боби та кокос

Какао-боби смертельно небезпечні для собак через вміст теоброміну. Вони ніколи не повинні бути в раціоні тварини.

Кокосова стружка та м’якоть є безпечними, але не належать до горіхів. Їх слід давати помірно, щоб уникнути діареї.

Таблиця допустимих і заборонених горіхів

Нижче наведено зручну таблицю, яка допоможе швидко зрозуміти, які горіхи підходять собаці.

Як правильно давати собаці горіхи

Навіть безпечні горіхи потрібно вводити в раціон обережно, дотримуючись рекомендацій.

• тільки несолоні горіхи без спецій
• жодного шоколаду, глазурі, цукру
• лише очищені ядра без шкаралупи
• для малих собак горіхи мають бути подрібнені
• не можна давати горіхи щодня
• потрібно спостерігати за реакцією після першого вживання

Рекомендована порція за вагою

Нижче наведено орієнтовні норми для рідкісного вживання.

Цуценятам давати горіхи не рекомендується, оскільки їхня травна система занадто чутлива.

Що робити, якщо собака з’їла небезпечний горіх

Якщо улюбленець проковтнув заборонені горіхи, важливо спостерігати за його станом і швидко реагувати. Небезпечні симптоми можуть проявитися через кілька годин.

• блювання або діарея
• сильна слабкість
• судоми
• здуття живота
• тремор і порушення координації

За появи симптомів потрібно звернутися до ветеринарної клініки. Лікар проведе діагностику й призначить лікування, спрямоване на виведення токсинів та стабілізацію стану.

Горіхи в готових ласощах і кормах

Деякі виробники додають горіхи до складу ласощів. Зазвичай використовуються арахіс або кедрові горіхи в обмеженій кількості. Слід уважно читати склад перед покупкою.

• не можна купувати ласощі з ксилітом
• потрібно уникати шоколадної глазурі
• краще обирати натуральні склади без солі
• горіхи мають бути зазначені наприкінці списку інгредієнтів

Якщо собака схильна до алергії, краще не обирати ласощі, що містять горіхи.

Популярні запитання

Чи можна цуценяті давати горіхи?

Цуценятам горіхи не підходять, оскільки можуть спричинити задуху, алергію та сильні шлунково-кишкові розлади. Краще уникати будь-яких горіхів до дорослого віку.

Чи можна давати собаці арахісову пасту?

Арахісова паста може бути безпечною, якщо вона натуральна й не містить ксиліт. Давати слід мінімальними порціями та не щодня.

Які горіхи найнебезпечніші для собак?

Найбільш токсичними вважаються макадамія, пекан і какао-боби. Вони викликають тяжкі отруєння й не допускаються до вживання за жодних умов.

Чи можна давати собакам смажені горіхи?

Смажені горіхи не рекомендуються. Жири, сіль і спеції шкодять печінці та підшлунковій залозі, викликають розлади травлення.

Чи можна собакам горіхи при алергії?

Якщо у собаки є алергія, будь-які горіхи краще виключити. Навіть дозволені види можуть спричинити реакцію у вигляді свербежу, висипу й проблем із травленням.

Ключові рекомендації

Горіхи не повинні бути частиною основного раціону собаки. Вони можуть використовуватися тільки як рідкісні ласощі в невеликих кількостях. Деякі види горіхів суворо заборонені через токсичність. Перед введенням нового продукту завжди варто враховувати стан здоров’я улюбленця.

Цікаві факти
- Горіхи містять більше жиру, ніж потрібно більшості собак.
- Макадамія визнана одним із найбільш токсичних рослинних продуктів для собак.
- Арахіс не належить до горіхів, це бобова культура, але часто використовується в ласощах для тварин.
- Деякі собаки мають спадкову схильність до панкреатиту, тому їм протипоказані жирні продукти.

Горіхи залишаються суперечливим продуктом для собак. За правильного підходу деякі види можуть бути безпечними, але важливо враховувати індивідуальні особливості тварини й пам’ятати про можливі ризики.