Чому біглі виють частіше за інші породи собак

Багато власників помічають, що бігль виє помітно частіше, ніж більшість інших порід. Він може вити, залишаючись один удома, реагувати на звуки за дверима, підвивати вночі або «розмовляти» виттям під час прогулянки. При цьому гавкіт у бігля нерідко відходить на другий план.

Виникає закономірне питання: чому біглі виють частіше за інші породи — це проблема поведінки, риса характеру чи норма для породи?

Виття бігля — це не відхилення і не погане виховання. У більшості випадків воно безпосередньо пов’язане з походженням породи, особливостями нервової системи та способом спілкування.

У цій статті розберемо, чому саме біглі схильні до виття, чим воно відрізняється від виття інших собак і коли така поведінка є нормою, а коли — сигналом проблеми.

Виття як частина породної «мови» бігля

Щоб зрозуміти, чому бігль виє частіше за інших, важливо розібратися, навіщо взагалі собаки виють.

Виття — це:

• форма голосової комунікації;
• спосіб передати емоції на відстані;
• реакція на збудження або стрес;
• інстинктивна поведінка.

У різних порід ці функції виражені по-різному. У бігля виття — один із основних способів спілкування.

Для бігля виття — це не «плач» і не «скарга», а нормальний звуковий сигнал.

Історична причина №1: бігль — гонча порода

Бігля виводили як гончу собаку, призначену для:

• тривалого пошуку сліду;
• роботи на великій відстані від людини;
• руху в групі інших собак;
• подачі голосових сигналів під час полювання.

Під час полювання бігль не мав мовчати. Навпаки — він повинен був:

• повідомляти голосом, що знайшов слід;
• підтримувати контакт з іншими собаками;
• давати людині зрозуміти, де відбувається погоня.

Виття і протяжний голос — це робочий інструмент бігля, а не побічний ефект.

У порід, яких виводили для охорони або тісного контакту з людиною, такої потреби у голосовому зв’язку не було.

Причина №2: бігль частіше виє, ніж гавкає

На відміну від багатьох декоративних або службових порід, бігль:

• рідше використовує різкий гавкіт;
• частіше переходить на протяжні звуки;
• «співає» або підвиває у стані збудження.

Це пов’язано з анатомією голосового апарату та способом вираження емоцій.

Для бігля виття — більш природна форма звуку, ніж короткий гавкіт.

Тому в ситуаціях, де інша собака гавкає, бігль може почати вити.

Причина №3: висока емоційність і збудливість

Біглі відрізняються:

• жвавою нервовою системою;
• яскравими емоціями;
• швидким збудженням;
• складністю в саморегуляції.

Коли емоції наростають, бігль часто виражає їх голосом:

• радість — виттям або «співом»;
• фрустрацію — протяжними звуками;
• тривогу — повторюваним виттям;
• очікування — підвиванням.

Бігль виє не тому, що «погано поводиться», а тому що не вміє мовчки проживати сильні емоції.

Причина №4: сильна соціальна орієнтація

Попри самостійність, бігль — дуже соціальна порода.

Для нього важливо:

• відчувати присутність «зграї»;
• підтримувати контакт із власником;
• розуміти, що він не один.

Виття в цьому випадку виконує функцію:

• пошуку контакту;
• привернення уваги;
• перевірки «чи чують його».

Коли бігль виє на самоті, він часто не скаржиться, а «кличе».

У порід із більш вираженою незалежністю або охоронним типом поведінки ця потреба слабша.

Причина №5: чутливість до звуків і сигналів

Біглі часто виють у відповідь на:

• сирени;
• гучні звуки;
• виття інших собак;
• музику з протяжними нотами;
• шум за дверима.

Це не випадковість. Такі звуки:

• потрапляють у діапазон, близький до собачого виття;
• викликають інстинктивну відповідну реакцію;
• сприймаються як сигнал зв’язку.

Бігль «відповідає» на звук, а не протестує проти нього.

Чому біглі виють частіше, ніж інші гончі

Навіть серед гончих біглі вирізняються частотою виття.

Причини:

• компактний розмір і життя в квартирі підсилюють чутність;
• більш виражена емоційність;
• часте утримання без реалізації мисливських інстинктів;
• підвищена нудьга та фрустрація.

Виття бігля в місті помітніше, ніж виття гончої, яка живе в робочому середовищі.

Чи нормально, що бігль виє частіше за інших

Так — у розумних межах.

Нормою вважається, якщо:

• виття виникає в певних ситуаціях;
• собака швидко заспокоюється;
• немає руйнівної поведінки;
• виття не посилюється з часом.

Саме по собі виття — не проблема. Проблемою стає його причина.

Коли виття бігля — сигнал проблеми

Варто насторожитися, якщо виття супроводжується сильною тривогою або втратою контролю.

Привід для уваги, якщо:

• бігль виє годинами;
• виття поєднується з панікою;
• собака псує речі;
• не може заспокоїтися;
• виття посилюється з часом.

У таких випадках виття — не породна особливість, а симптом.

Чому не можна просто «відучити» бігля вити

Спроби:

• сварити;
• кричати;
• карати;
• пригнічувати голос;

зазвичай дають зворотний ефект.

Ви не усуваєте причину виття, а додаєте тривогу — і виття посилюється.

З біглем працює не заборона, а:

• зниження рівня збудження;
• передбачуваний режим;
• розумове й фізичне навантаження;
• навчання саморегуляції.

Підсумок

Біглі виють частіше за інші породи не тому, що вони проблемні або погано виховані. Причина — у їхньому походженні, емоційності та способі спілкування.

Виття для бігля — це:

• робочий інстинкт;
• форма зв’язку;
• спосіб вираження емоцій;
• реакція на збудження.

Коли власники розуміють природу цієї поведінки й працюють із причинами, а не з симптомами, виття перестає бути проблемою і стає просто особливістю породи.

Мета — не зробити бігля «тихим», а допомогти йому жити у світі людей, не втрачаючи своєї природи.