Чума плотоядних

Чума плотоядних (інфекційна катаральна лихоманка) – це гостра вірусна хвороба, що характеризується лихоманкою, катаральними явищами слизових оболонок, пневмонією, ураженням шкіри та нервової системи.

Збудник хвороби – РНК-геномний вірус, який має імунодепресивні властивості.

До вірусу чуми сприйнятливі: сімейство псових (собаки, єноти, вовки, лисиці), сімейство куньих (норки, соболі) та інші плотоядні тварини. Хворіють тварини всіх вікових груп, але найчастіше хворіють щенята у віці 2–5 місяців.

Джерелом інфекції є хворі та перехворілі тварини, а також тварини в інкубаційний період. Вірус виводиться з організму через виділення з носа і очей, при кашлі, чханні, зі слиною, сечею та фекаліями.

Симптоми

Інкубаційний період триває від 2 до 14 днів. Протягом хвороби спостерігається підвищення температури тіла до 39,5°C, яке тримається протягом 10–15 днів. Шкіра носового дзеркала стає сухою, можуть з’являтися тріщини. Через 1–2 дні після підвищення температури з’являються серозні виділення з очей, в результаті чого віки злипаються. Розвивається риніт, при цьому з носових проходів виділяється серозно-гнійний ексудат, на носовому дзеркалі утворюються корочки, з яких слизові дихання стає утрудненим, з’являється спочатку сухий, а потім вологий кашель.

Супроводжується розвитком катарального запалення слизової оболонки шлунка і кишечника, і проявляється діареєю. Кал має рідку, серо-жовтувату консистенцію, а в далеких випадках – коричневого кольору. При геморагічному запаленні прямо кишки в фекаліях виявляються сліди крові. Крім того, може бути рвота.

При нервовій формі чуми у тварин спостерігається збудження, судомне скорочення м’язів, можуть бути паралічі і паралічі задніх кінцівок, епілептичні припадки, з’являються клоничні та тетанічні судоми.

Лікування

Лікування повинно бути комплексним з використанням специфічних і симптоматичних засобів. Найбільш ефективними специфічними засобами в даний час є: аверкан (специфічний імуноглобулін собак проти чуми, гепатита, коронавірусного ентериту і парвовірусу плотоядних); імуноглобулін проти парвовірусного ентериту і чуми плотоядних; глобулін лікувальний проти чуми, ентериту і гепатиту плотоядних. Нескільки меншою ефективністю володіє полівалентна сироватка проти чуми, парвовірусного ентериту і вірусного гепатиту плотоядних.

В останній час широке розповсюдження отримали препарати, що належать до групи імуномодуляторів: аноан, імунолан, циклоферон, кінорен, міксоферон, камедон і риботан. Для подавлення вторинної бактеріальної інфекції використовують антибактеріальні препарати з пролонгованою дією. Після проведення курсу антибіотикотерапії обов’язковим є використання пробіотиків: лактобактерин, біфідумбактерин, бактисубтил, ентеробіфідін.