Йоркширський тер'єр

Поява йоркширського тер’єра тісно пов’язана з епохою промислової революції в Англії. Саме в той період шотландські робітники, переїжджаючи на південь у пошуках роботи, привезли з собою маленьких тер’єрів, яких тоді знали під назвами пейсли або клайдсдейл тер’єри. У важких умовах життя, коли гігієна була далеко не ідеальною, ці собаки стали незамінними борцями з гризунами у домівках робітників.

Попередники сучасного йорка були значно більшими — майже вдвічі. Точний список порід, що брали участь у формуванні йоркширського тер’єра, досі викликає суперечки серед дослідників. Але найімовірніше, до селекції долучили англійських чорних тер’єрів, скай тер’єрів і, можливо, утерсайд тер’єра. У результаті вдалося отримати собаку, зовні дуже схожу на теперішнього представника породи.

З часом невеликий розмір зробив їх менш ефективними мисливцями на щурів, але натомість — відкрив шлях до популярності як кімнатної собаки. Переломним моментом став показ у 1861 році на престижному бенч-шоу. Мініатюрна зовнішність, граційність, довга шовковиста шерсть та доброзичливий характер зробили породу фаворитом серед знаті.

Втім, офіційно назва йоркширський тер’єр закріпилася лише у 1870 році. Її обрали, оскільки основне формування породи відбувалося саме в графстві Йоркшир. А ключовою постаттю у становленні став пес, на ім'я Хаддерсфілд Бен, який народився в 1865 році та вважається родоначальником сучасної лінії.

Британський Кеннел Клуб вперше зареєстрував породу у 1874 році, а вже через чотири роки — у 1878-му — йорки дебютували на американських виставках. Перші згадки про появу породи в США датуються 1872 роком. Сьогодні йоркширський тер’єр — одна з найпопулярніших декоративних собак у світі, зокрема в США, країнах Європи та навіть на просторах СНД.

Йоркширський тер'єр — це мініатюрна декоративна порода собак, що важить у середньому близько 2 кг. Їх легко впізнати за компактною мордочкою з виразними круглими очима, акуратним носиком і прямостоячими, трикутними вушками.

Хвіст у йорків короткий, іноді злегка загнутий або природно звисає. Шия витончена й подовжена, тулуб — крихкий, але пропорційно складений, з рівними лапами.

Однією з найпомітніших особливостей цієї породи є розкішна шовковиста шерсть, яка при належному догляді може виростати дуже довгою — іноді майже до підлоги.

Водночас варто пам’ятати, що надто мініатюрні йорки можуть бути більш схильні до спадкових захворювань, тому важливо ретельно обирати заводчика.

Порода собак йоркширський тер'єр – це дуже милі і добродушні створіння, призначення яких бути ідеальними компаньйонами для кожної людини. Вони незлобиві, дуже відкриті і нагадують маленьких дітей, які живуть у безтурботному світі.

Іноді можна зустріти йоркширського тер'єра, який агресивно реагує на незнайомого чоловіка, лає на нього або намагається схватити за штанину – таке трапляється. Зазвичай це пов'язано з недостатком виховання, в чому винні самі власники собак, хоча не можна скидати з рахунків і спадковість, від якої залежить порода дуже багато.

Вони обожнюють прогулянки, ігри з іншими собаками, люблять дуркуватися і взагалі люблять різні види активності. До дітей відносяться прекрасно, завжди раді з ними пограти. Добре переносять дорогу, подорожі, але дуже погано переносять самотність і відрив від улюблених людей – цього слід уникати. Тим більше, що собака дуже маленька, її легко взяти з собою в дорогу, якщо ви, наприклад, їдете у відпустку.

Незважаючи на добрий характер, у деяких особин може проявлятися ізольований лай, або чресмерна бойкість в стосунках з іншими собаками, в тому числі і великими. Особливо – в присутності господарів. З цим потрібно боротися правильним образом, інакше лай по повідку безможе стати головним болем і для господаря, і для оточуючих. З іншого боку, в колі своїх улюблених людей, ці собаки надзвичайно дружелюбні і відкриті.

Їм потрібна рання соціалізація, щоб вести себе максимально гармонійно в колі інших тварин і людей. Йоркширський тер'єр добре підходить в якості першого питомця, хоча потребує уваги і догляду. Прекрасно адаптується в різних умовах утримання.

Йоркширський тер'єр — це декоративна порода, яка створена виключно для того, щоб бути відданим і милим компаньйоном. Вони не потребують великої кількості команд або складного дресирування, однак вихованню цієї маленької, але дуже енергійної собачки варто приділити особливу увагу.

Найважливішим аспектом у вихованні йорка є корекція поведінки та формування врівноваженого характеру. Це необхідно для того, щоб ваш улюбленець міг спокійно взаємодіяти з різними людьми та адекватно реагувати на нові ситуації.

Особливу увагу слід приділити навчанню елементарного послуху. Навіть маленький собака повинен вміти зупинятись на вашу команду. Це критично важливо, адже якщо йорк вирішить проявити «героїзм» і кине виклик великій собаці, ви повинні мати змогу його негайно зупинити. Інакше наслідки можуть бути серйозними — насамперед для вашого улюбленця.

Під час дресирування варто пам’ятати, що йоркширські тер'єри не здатні довго концентрувати увагу, тому тренування мають бути короткими, веселими й з частими перервами на гру. Заохочуйте собаку ласощами чи похвалою за успішне виконання команд — це підсилює мотивацію та покращує результат.

Не забувайте також про закріплення навичок у повсякденному житті — на прогулянках, удома, у різних ситуаціях. Таких моментів для практики буде вдосталь, і вони чудово підходять для закріплення поведінкових моделей.

Шерсть йоркширського тер’єра може відростати дуже довгою, тому специфіка догляду залежить від обраної стрижки. Якщо шерсть довга — вичісувати собаку потрібно щонайменше раз на тиждень, а іноді й частіше.

Обов’язково слідкуйте за чистотою очей і вух улюбленця, а також регулярно підстригайте йому кігті. Купання рекомендоване 2–3 рази на тиждень. Якщо ваш йорк спить із вами в одному ліжку, може знадобитися частіше купати собаку.

Ці маленькі песики дуже чутливі до холоду, тому в холодну пору року обов’язково одягайте йорка в теплий одяг під час прогулянок.

Йоркширські тер’єри — це чарівні й енергійні собаки, але вони, як і багато породистих тварин, можуть мати генетично обумовлені проблеми зі здоров’ям. Серед типових захворювань, що зустрічаються у представників цієї породи:

• Дистихіаз — аномалія росту вій, яка може викликати подразнення очей.
• Атлантоаксіальна нестабільність — патологія шийного відділу хребта, коли не формується точка обертання другого шийного хребця. Це призводить до пошкодження спинного мозку та серйозних неврологічних симптомів — від болю в шиї до паралічу кінцівок (квадриплегії). Патологія не пов’язана з віком.
• Синдром Легга-Кальве-Пертеса — захворювання кульшового суглоба, що призводить до його руйнування.
• Вивих колінної чашечки — спадкове захворювання, часто зустрічається у йорків, але може виникати й внаслідок травми.
• Портосистемний шунт — вроджена вада, за якої кров із кишечника оминає печінку, що порушує очищення організму.
• Колапс трахеї — поступове ослаблення стінок трахеї, особливо характерне для йорків малого розміру.
• Гіпоглікемія — зниження рівня цукру в крові, що особливо небезпечно для цуценят.

Цікаві факти
1. Йорки входять до списку найпопулярніших порід собак у США.
2. Історично вони походять зі Шотландії, де були відомі як шотландські тер'єри. Але після вдосконалення селекції в графстві Йоркшир у 1870 році порода отримала свою сучасну назву.
3. У 1885 році йоркширський тер’єр був однією з перших порід, офіційно визнаних Американським клубом собаківництва (AKC). Разом із ним були зареєстровані такі породи, як бігль, мопс, бассет-хаунд та скотч-тер’єр.
4. Одним із найменших собак в історії був йорк, на ім'я Міллі, який потрапив до Книги рекордів Гіннеса.

Знаєте ви?
Мініатюрні йорки підкорили серця американських світських дам і навіть дісталися до Білого дому! Йоркширський тер’єр, на ім'я Паша був домашнім улюбленцем президента Річарда Ніксона.