Шотландський сетер (гордон сетер)

Гордон-сетер — це порода собак, чиє походження сягає пізнього середньовіччя. Вона виникла шляхом селекції іспанських сетерів, яких використовували для полювання. Щоб отримати собак більших розмірів і кращої витривалості, до розведення додали кров англійських сетерів. Про це свідчить Вільям Таплін у своїй праці "Кабінет спортсмена" (1803), де він зазначає, що порода виникла в результаті схрещування іспанського сетера та крупнішого англійського сетера. При цьому йдеться саме про іспанський наземний тип сетерів, а не про водяних собак.

Перші представники цієї породи мали темне забарвлення шерсті й були відомі під назвами "чорні сетери" або "коричневі сетери". Особливу популярність вони здобули завдяки герцогу Олександру Гордону, який у середині XVIII — на початку XIX століття активно займався їх розведенням у своїх маєтках у Шотландії.

Існують припущення, що гордон-сетери з'явилися ще раніше — у XIV столітті. За словами преподобного Пірса у його праці "Собака" (The Dog), опублікованій у 1872 році, ця порода є прямим нащадком першого типу сетерів — сеттінг-сеттерів.

Як мисливські собаки, гордон-сетери зарекомендували себе як відмінні помічники у полюванні на пернату дичину. Вони працювали у тісній співпраці з мисливцем, демонструючи чудову витримку, точність у виявленні здобичі та вміння акуратно подавати підстреленого птаха.

Офіційно назва "гордон-сетер" була затверджена Британським кінологічним клубом у 1924 році. Американський клуб собаківництва визнав породу раніше — у 1892 році, хоча перші представники гордон-сетерів з'явилися в США ще в 1842 році й поступово здобували популярність серед місцевих мисливців.

Сьогодні гордон-сетери залишаються відданими супутниками не лише на полюванні, а й у родинах, відомі своїм доброзичливим характером, витривалістю і високим інтелектом.

Сучасний гордон-сетер - це чорна собака з яскраво вираженими підпалами на морді, лапах і грудях. Тіло пропорційне, спортивне, кінцівки середні. Вуха висячі. Хвіст довгий, шерсть довга.

Гордон-сетер — передусім мисливська собака, що обумовлює її характерні риси. Ця порода має високий рівень енергії та потребує регулярних фізичних навантажень. Щоденні прогулянки тривалістю щонайменше одну-дві години допомагають утримувати пса в гарній фізичній та психологічній формі. Важливо пам'ятати, що цих собак виводили для швидкого бігу і роботи в полі, тому вони володіють чудовою витривалістю та силою.

У стосунках з господарями гордон-сетери проявляють щиру любов і відданість. Вони ласкаві, життєрадісні, слухняні й добре відчувають емоційний стан людини. Завдяки своїй розумності та чутливості, легко навчаються командам і готові допомагати у різних сферах. Гордон-сетер може стати відмінним компаньйоном для людей з обмеженими можливостями або навіть бути собакою-поводирем, що практикується вже понад півтора століття.

Ці собаки мають розвинене почуття гумору, люблять ігри та розваги не менше, ніж тренування та пробіжки. Вони чудово ставляться до дітей і можуть частково виконувати роль няньки. Проте варто врахувати, що надмірний шум, який часто супроводжує дітей віком до чотирьох років, може викликати у собаки стрес. У таких випадках краще трохи зачекати із придбанням гордон-сетера для сім'ї з маленькими дітьми, хоча все залежить від індивідуальних особливостей виховання.

Гордон-сетери важко переносять самотність. Вони сильно прив'язуються до господарів і потребують постійного емоційного контакту. При прогулянках на природі чи в парку варто бути уважними, адже їх розвинений нюх і мисливські інстинкти можуть привести до небажаного віддалення від господаря. У стосунках з іншими собаками вони поводяться миролюбно, а з незнайомцями — стримано.

Цих собак можна залучати до охорони будинку, однак слід розуміти, що через природну відсутність агресії вони скоріше спрацюють як «жива сигналізація», ніж як справжні охоронці. Гордон-сетер уважний до незнайомців і має гучний гавкіт, що може відлякати сторонніх осіб, але для професійної охорони краще обирати інші породи.

Гордон-сетер — надзвичайно розумна та уважна собака, яка чудово піддається навчанню. Завдяки своєму природному бажанню догоджати господарю, вона швидко засвоює нові команди та правила поведінки. Навчання слід розпочинати якомога раніше, бажано з перших тижнів після адаптації цуценяти в новому домі.

Основи виховання мають включати

• звикання до імені та нашийника
• освоєння базових команд, таких як «сидіти», «лежати», «до мене», «поруч», «не можна»
• формування навичок самоконтролю та витримки
• соціалізацію з іншими тваринами, людьми та новими середовищами

Гордон-сетери дуже чутливі до інтонації та емоцій господаря, тому позитивне підкріплення є найефективнішим методом дресирування. Ласощі, похвала та ігри після правильно виконаного завдання значно підвищують мотивацію собаки до навчання. Важливо дотримуватися послідовності, бути терплячим і не виявляти агресії, оскільки надмірний тиск може викликати у тварини стрес та зниження довіри.

Завдяки високому інтелекту гордон-сетери не тільки засвоюють базові навички, але й можуть успішно опановувати складні види тренування, зокрема спортивні заняття, мисливські випробування та курси слухняності. Регулярні тренування допомагають спрямувати їхню енергію в правильне русло та розвивають фізичну витривалість і дисципліну.

Гордон-сетер потребує регулярного догляду, щоб підтримувати своє здоров'я та привабливий вигляд. Його густа, шовковиста шерсть вимагає ретельного розчісування щонайменше два-три рази на тиждень, щоб уникнути сплутування і появи ковтунів. Особливу увагу слід приділяти областям за вухами, на шиї та на животі, де шерсть швидше злипається.

Під час сезонної линьки розчісування потрібно проводити частіше, щодня або через день, щоб своєчасно видаляти зайве хутро. Купання рекомендується здійснювати у міру забруднення, використовуючи спеціальні шампуні для собак з довгою шерстю. Часті водні процедури без потреби можуть пошкодити природний захисний шар шкіри.

Крім догляду за шерстю, необхідно регулярно перевіряти вуха, оскільки гордон-сетери схильні до вушних інфекцій. Вуха слід очищати спеціальними засобами за потреби. Очі потрібно оглядати й при необхідності протирати вологою серветкою, а зуби чистити кілька разів на тиждень за допомогою ветеринарної пасти.

Кігті гордон-сетера слід підстригати приблизно раз на місяць, якщо вони не сточуються природним шляхом під час прогулянок. Також важливо слідкувати за загальним станом лап, особливо після активних тренувань чи прогулянок по пересіченій місцевості.

Гордон-сетери люблять активний спосіб життя, тому їм необхідно забезпечити достатньо фізичного навантаження та розумових ігор, щоб уникнути нудьги й небажаної поведінки. Правильний догляд, збалансоване харчування та любов господаря допоможуть зберегти собаку здоровою і щасливою на довгі роки.

Гордон-сетер, як і багато інших великих порід собак, має схильність до певних генетичних захворювань. Хоча загалом це міцні та витривалі тварини, важливо знати про можливі проблеми зі здоров'ям, щоб вчасно вжити профілактичних заходів та забезпечити своєму улюбленцю довге і якісне життя.

Найбільш поширеними захворюваннями серед гордон-сетерів є

• дисплазія тазостегнового суглоба, яка може викликати біль та обмеження рухливості, особливо у старшому віці
• прогресуюча атрофія сітківки, що призводить до поступової втрати зору і може закінчуватися сліпотою
• гіпотиреоз, при якому сповільнюється обмін речовин, виникають проблеми із вагою, шерстю та загальним самопочуттям
• заворот шлунка, небезпечний стан, який вимагає негайного ветеринарного втручання
• вушні інфекції, пов'язані з особливостями будови вух та схильністю до накопичення вологи й бруду

Регулярні ветеринарні огляди, правильне харчування, контроль фізичних навантажень та уважне ставлення до змін у поведінці чи самопочутті собаки допомагають своєчасно виявити та лікувати більшість потенційних захворювань. Профілактика та своєчасне медичне обслуговування є запорукою довгого і здорового життя гордон-сетера.