Пекінес

Пекінеси вважаються однією з найстаріших порід собак у світі. Генетичні дослідження підтверджують, що їхня історія налічує щонайменше 2000 років. Їх походження оповите легендами. За однією з китайських легенд, лев закохався в маленьку мартишку. Розуміючи, що між ними надто велика різниця в розмірах, він звернувся до Будди з проханням зробити його меншим. Будда виконав його бажання, і таким чином з'явився пекінець — маленький за розміром, але з хоробрим серцем лева.

Протягом століть пекінеси були привілеєм лише китайської імператорської родини. Навіть високопоставленим чиновникам чи аристократам було заборонено тримати цих собак. Вони жили в окремих покоях у палаці, оточені розкішшю та суворою охороною. Простолюдинам було заборонено навіть дивитися на пекінесів, настільки високим був їхній статус у тогочасному суспільстві.

Ситуація кардинально змінилася на початку XX століття після повалення монархії та початку громадянської війни. У період хаосу порода опинилася під загрозою зникнення. Комуністи вважали пекінесів символом імперіалізму та аристократичної розкоші, а тому прагнули знищити їх як пережиток феодального минулого.

Парадоксально, але саме втручання західних держав у події того часу врятувало породу. Під час опіумних воєн, коли англійські, французькі та американські війська захопили Заборонене місто, було вивезено п’ять пекінесів. Один із них потрапив до королеви Вікторії, яка назвала його Луї. Інші були передані герцогині Веллінгтон та герцогу і герцогині Річмонда і Гордона. Саме ці собаки стали прародичами сучасних пекінесів у Європі.

З 1860-х до кінця XIX століття пекінесів таємно вивозили з Китаю, і вони залишались рідкістю в Європі. Назва породи походить від міста Пекін, звідки вона родом. На початку XX століття в Англії та США з’явилися перші офіційні клуби любителів пекінесів. Сьогодні ця порода визнана всіма провідними міжнародними кінологічними організаціями і користується популярністю як домашній улюбленець у всьому світі.

Пекінес — це маленький, але надзвичайно харизматичний собака з виразною зовнішністю і впевненим характером. Його тіло компактне, кремезне, з масивною головою та коротким пласким носом. Очі великі, темні, з уважним і дещо гордовитим поглядом. Вуха висячі, вкриті довгою шерстю, яка гармонійно поєднується з розкішною гривою навколо шиї — характерною ознакою породи, що надає пекінесу схожість із левом.

Шерсть у пекінеса довга, густа, з рясним підшерстям. Вона може бути найрізноманітніших забарвлень: рудувата, біла, чорна, палево-кремова, з маскою або без неї. Хвіст посаджений високо, зазвичай загнутий на спину і рясно вкритий шерстю.

Попри свої скромні розміри, пекінес поводиться з гідністю і демонструє незалежність. Це собака, яка вміє привертати увагу своєю поставою, манерами і спокоєм. Він не схильний до метушливості, поводиться стримано й упевнено, і водночас зберігає відданість своєму господарю.

Завдяки поєднанню декоративної привабливості та врівноваженого характеру, пекінес чудово підходить для утримання в квартирі та стане вірним компаньйоном для людей, які цінують спокій, естетику і особисту незалежність собаки.

Пекінес — це порода з яскраво вираженим почуттям власної гідності та внутрішньою незалежністю. Незважаючи на невеликі розміри, ці собаки мають сміливий і впертий характер, що часто дивує тих, хто зустрічає їх уперше. Вони глибоко прив’язуються до свого господаря і можуть бути відданими друзями, проте схильні встановлювати власні правила у спілкуванні.

Їм властиві гордість і витонченість, що має історичне підґрунтя — пекінес довгий час був собакою при китайському імператорському дворі. Вони очікують до себе поважного ставлення, і тільки у відповідь на це дарують свою довіру та прихильність. У колі сім’ї пекінес часто обирає лише одну людину, до якої проявляє особливу прихильність і підпорядкованість.

Соціалізація пекінеса є обов’язковою з раннього віку. Без належної адаптації до зовнішнього світу собака може бути настороженою, проявляти недовіру або навіть агресію до інших тварин і незнайомців. Важливо навчити його спокійно реагувати на нові ситуації, людей і тварин, щоби уникнути проявів страху або ревнощів.

Попри високий рівень інтелекту, пекінеси можуть здаватись впертими або неслухняними. Це не свідчить про нестачу розуму, а скоріше про їхній незалежний характер. Грубі методи виховання є абсолютно неприйнятними — вони можуть спричинити протестну поведінку, включаючи відмову від їжі чи уникання контакту. До пекінеса слід ставитися з терпінням, використовуючи м’які методи дресирування, засновані на мотивації та позитивному підкріпленні.

Ставлення пекінесів до дітей неоднозначне. Вони можуть бути лагідними та грайливими, але водночас не терплять грубощів чи необережних дотиків. У разі відчуття загрози або дискомфорту можуть дати різку відсіч, включно з укусом. Тому пекінес не є найкращим вибором для родин із дітьми до 5 років. Зі старшими дітьми, які вміють поводитися з тваринами, ця порода може налагодити гарні стосунки.

Пекінесам подобаються прогулянки та помірна активність, проте вони чудово почуваються і в домашньому середовищі. Це ідеальні собаки для квартирного утримання, які можуть годинами лежати на улюбленому місці, спостерігаючи за подіями довкола. Водночас вони потребують уваги, турботи та щоденного спілкування з власником, щоб залишатися емоційно врівноваженими.

Пекінеси не славляться особливою слухняністю чи бажанням догоджати власнику, тому навчання цієї породи потребує терпіння і гнучкого підходу. Найчастіше їх навчають лише базовим командам і працюють над корекцією поведінки в повсякденному житті. Для більшості власників цього цілком достатньо. Якщо ж ви плануєте участь у виставках або конкурсах, варто бути готовими до того, що дресирування пекінеса може зайняти значно більше часу і зусиль, ніж у більш слухняних порід.

Найважливіше — завоювати повагу собаки і встановити себе як лідера. Це не означає жорстке домінування, а радше — впевненість, послідовність і спокій. Наприклад, якщо пекінес хоче отримати іграшку чи піти на прогулянку, використайте цей момент як можливість закріпити потрібну поведінку. Замість того щоб миттєво виконати бажання улюбленця, нагадайте йому про команду, яку він раніше ігнорував, і запропонуйте виконати її зараз. Але при цьому дуже важливо не бути надто наполегливим або суворим — ця порода гостро реагує на примус і може замкнутися в собі.

Не ставте собі за мету повністю змінити характер пекінеса. Краще прийміть його індивідуальність і зосередьтеся на послідовному і терплячому навчанні. Можливо, на вивчення навіть простих команд знадобиться більше часу, ніж очікувалося. Якщо собака не бажає виконувати команду сьогодні, не наполягайте — просто повторіть вправу наступного дня. Заняття мають бути короткими і проходити у формі гри, щоб не перевантажувати собаку.

Пекінеси полюбляють грати і спілкуватися з власником. Використовуйте ці риси — розвивайте ігрову мотивацію і вчіть собаку новим командам у веселій атмосфері. Таке навчання буде ефективнішим і приємнішим як для вас, так і для вашого чотирилапого друга.

Догляд за пекінесом вимагає регулярності й уваги до деталей, особливо через його густу, довгу шерсть і схильність до очних проблем. Однією з основних потреб є щоденне розчісування шерсті, щоб уникнути утворення ковтунів та зменшити линяння. Рекомендується використовувати гребінці з м’якими зубцями або щітки для довгошерстих порід. Особливу увагу слід приділяти зоні за вухами, на шиї та в пахах — саме там шерсть найчастіше звалюється.

Очі пекінеса потребують постійного догляду. Через специфічну форму морди і виступаючі очі, у собаки часто виникають подразнення та сльозотеча. Очі слід щодня оглядати та при необхідності очищати ватним диском, змоченим у теплій кип’яченій воді або спеціальному розчині, рекомендованому ветеринаром.

Купати пекінеса бажано не частіше ніж раз на 3–4 тижні, використовуючи шампуні, що підходять для чутливої шкіри. Після купання важливо добре висушити шерсть, особливо в складках і важкодоступних місцях, щоб уникнути подразнень шкіри або появи грибкових інфекцій.

Також варто регулярно чистити вуха, стежити за станом зубів і підстригати кігті. Якщо кігті не стираються природним чином, їх потрібно підстригати приблизно раз на 2–3 тижні. Для профілактики зубного нальоту рекомендується чистити зуби кілька разів на тиждень або давати спеціальні жувальні ласощі.

Пекінес погано переносить спеку, тому влітку варто уникати тривалих прогулянок у найгарячіші години дня. Завжди забезпечуйте собаці доступ до свіжої води та тіньового місця для відпочинку.

Пекінеси мають схильність до ряду захворювань, про які варто знати кожному власнику цієї породи:

• Брахіцефалічний синдром — проблеми з диханням через укорочену морду, особливо в спекотну погоду
• Катаракта — помутніння кришталика ока, що може призвести до погіршення зору
• Вивих надколінка — часта проблема дрібних порід, що викликає кульгавість
• Дистихіаз — поява додаткових вій, які подразнюють рогівку ока
• Інфекції очей — через виступаючі очі та чутливість до пилу та вітру
• Схильність до алергій — харчових або контактних, що викликають свербіж і висипання
• Грижі — пупкові або пахвинні, особливо у цуценят
• Ожиріння — при неправильному харчуванні або малій активності
• Проблеми зі спиною — через короткий корпус і чутливу спину

Регулярні візити до ветеринара, правильний раціон та уважне ставлення допоможуть запобігти більшості з цих проблем або вчасно їх виявити.

Цікаві факти
1. Пекінес вважається однією з найдавніших порід собак у світі.
2. Коли-то в історії Китаю ні один простий чоловік не міг володіти пекінесом.
3. В минулому пекінська порода називалася "собаки-леви", "сонячні собаки" і "рукавні собаки" (носилися в об'ємних рукавах імператорського двору).
4. Пекінес вважався священною королівською породою в часи династії Тан в Китаї в восьмому столітті.
5. Викрадення пекінеса було серйозним правопорушенням в імператорському Китаї. Любий, кого спіймали з вкраденим псом, вірогідно, був осуджений і страчений по закону.
6. З дванадцяти собак, які були на кораблі Титанік, пережили катастрофу тільки дві. Однією з них був щасливий пекінес по кличці Сунь Ятсен, улюблений супутник Генрі і Майрів Харпер з видавництва Harper & Row.

Чи знали ви?
Пекінес по кличці Віні жив в особняку Playboy. Він належав зірці реаліті-шоу "Girls Next Door" Бріджит Маркварт.