Мітельшнауцер (міттель, середній шнауцер)

Мітельшнауцер є найстарішою породою серед усіх шнауцерів, і його історія налічує понад 600 років, починаючи з 14-15 століття. Цю породу вивели як універсального робочого собаку, здатного виконувати різні функції, зокрема бути сторожем. Назва породи перекладається як "середня бородата собака", оскільки на обличчі у мітельшнауцера завжди видно характерну бороду. Згодом на основі цієї породи були виведені різеншнауцер і цвергшнауцер. Спочатку вона була відома як жорсткошерстий пінчер.

Протягом багатьох років мітельшнауцер служив на фермах, де виконував різноманітні завдання. Породу зображали художники середньовіччя, серед яких були такі майстри, як Альбрехт Дюрер та Рембрандт.

До 19 століття мітельшнауцер здобув популярність у Німеччині та сусідніх країнах, а з початком 19 століття почали зростати інтерес та увага професійних заводчиків. У 1850 році він отримав визнання як одна з найкращих порід.

Назва "шнауцер" вперше з'явилася після виставки в 1879 році в Ганновері, де перемогла собака середнього розміру з такою ж назвою. Порода стала використовувати це ім'я з початку 20 століття, а в 1842 році Ієремія Готтельф використовував її для опису жорсткошерстого німецького пінчера.

Цікаво, що саме під ім'ям "жорсткошерстий німецький пінчер" порода отримала свій перший стандарт у Німеччині в 1880 році (або 1884). Початково існувало багато різновидів шерсті, але згодом були виділені основні відтінки, зокрема чорний перець і сіль — кольори, що стали основою стандарту породи 1907 року.

Під час Першої світової війни мітельшнауцери виконували важливі завдання, зокрема служили кур'єрами та допомагали медперсоналу Червоного Хреста, доставляючи першу допомогу на полі бою. Також вони активно використовувались у поліції.

Після війни, в період еміграції, мітельшнауцери були вивезені з Німеччини в інші країни, зокрема до Америки, де набули нової популярності.

Собака породи мітельшнауцер вирізняється пропорційно гармонійною будовою, з чітко окресленими квадратними контурами. Вона має виразну округлу грудну клітку та помітну впадину в області живота. Задні лапи дещо довші за передні. Шия помірної довжини, морда правильна, з характерною "бородою". Вуха можуть бути як купіруваними, так і залишатися природними, звисаючи по боках голови. Хвіст короткий.

Порода собак мітельшнауцер відома своїми численними позитивними рисами, які сформувалися в результаті багатовікової служби в сільській місцевості. Вона має чудову здатність адаптуватися до різноманітних умов навколишнього середовища, включаючи суворі зимові умови, адже в Німеччині зими далеко не теплі.

Ці собаки відмінно підходять для ролі охоронця. Вони не лише зможуть своєчасно попередити про небезпеку, якщо на вашу ділянку чи у квартиру проникнуть непрохані гості, а й готові активно діяти, щоб зупинити порушників або, в разі потреби, змусити їх втекти.

Попри свої значні розміри, мітельшнауцери володіють неабиякою відвагою і справжньою героїчною сміливістю. Вони завжди будуть готові захистити свою родину та господаря. Це одна з небагатьох порід, яка здатна залишатися пильним спостерігачем навіть тоді, коли спокійно відпочиває на дивані, поклавши голову на коліно свого власника. Водночас це дуже ніжні й прив'язані тварини, які обожнюють бути поруч з людьми.

Що стосується ставлення до незнайомців, мітельшнауцери оцінюють їх через призму ставлення господаря. Якщо людина викликає довіру, собака сприйматиме її нейтрально або навіть як друга, якщо це хороший знайомий.

Мітельшнауцери мають високий рівень інтелекту і чудово розуміють команди свого власника. Хоча вони досить самостійні, це робочі собаки, які почуваються щасливими, коли залучені до важливих справ та служби на користь господаря і родини. Вони мають великий запас енергії, тому їх не можна утримувати в обмеженому просторі на ланцюгу, адже для них це справжнє покарання. Вигулювати собаку слід мінімум раз на день, якщо ви живете у квартирі, а краще більше. Якщо ж ви живете в приватному будинку і ваша собака більшість часу проводить на вулиці, то таких проблем не виникне. Проте важливо регулярно приділяти час для активних ігор, тренувань і дресирування.

Мітельшнауцери потребують дресирування з кількох причин: по-перше, це дозволяє їм витрачати свою енергію, а по-друге, ця порода схильна до високої активності. Завдяки своєму високому інтелекту вони легко засвоюють як прості, так і складні команди.

Також ви можете підготувати свого мітельшнауцера до участі в різних змаганнях і собачих дисциплінах. Важливо пам'ятати, що дресирування вимагає послідовності й цілеспрямованості. Якщо ви будете терплячі, з гумором ставитися до процесу і використовувати правильний підхід, проблем із навчанням не буде. Не забувайте, що смачні ласощі та хороший настрій – це ключ до успіху.

Щодо догляду за шерстю, мітельшнауцер – це жорсткошерста порода, яка потребує вичісування раз на тиждень. Важливо пам'ятати, що жорсткошерсті собаки відрізняються від гладкошерстих чи довгошерстих. Два рази на рік, коли інші породи линяють, мітельшнауцери буквально скидають свою шерсть.

Це означає, що двічі на рік, коли шерсть стає тьмяною, ви без зусиль і без болю для собаки можете просто вручну витягнути шерсть з її тіла. На місці старої шерсті виросте нова, така ж жорстка.

Інший варіант – регулярне підрізування шерсті, що призводить до того, що вона втрачає свою жорсткість і стає м'якішою. Також важливо регулярно перевіряти чистоту вух і очей, підрізати кігті три рази на місяць і купати собаку мінімум раз на тиждень.

Деякі породи потребують особливого догляду, їх шерсть треба вичісувати щодня, щоб уникнути сплутування волосся, а після кожного прийому їжі обов'язково мити собаку, щоб залишки їжі не засмічували її шерсть.

Мітельшнауцер — це порода собак з міцним здоров'ям, і згідно з останніми дослідженнями, 73% представників цієї породи практично не стикаються з серйозними захворюваннями та рідко відвідують ветеринара.

Проте деякі проблеми зі здоров'ям можуть виникати, зокрема:

• дисплазія тазостегнового суглоба;
• спадкові захворювання очей.