Мальтійська болонка (мальтезе)

Мальтійська болонка супроводжує людину протягом багатьох століть, змінюючи свої назви та країни походження. На перший погляд, важко повірити, але ця порода має дуже давнє коріння, що сягає часів Стародавньої Греції. Одне з найдавніших згадувань про цих собак (близько 500 року до н.е.) було знайдено на амфорі етруського походження, знайденій у Вульчі. На ній зображений собака з написом "Μελιταία" (Melitaie).

Протягом століть мальтійську болонку називали різними іменами, серед яких "древня собака Мальти", "мальтійський тер'єр", "собака з мальтійським рукавом", "римська жіноча собака", "жіночий утішитель" і "Меліта". Іноді її також помилково відносять до групи бішонів, хоча це окрема порода з власною історією та характеристиками.

Існує теорія, що мальтійська болонка походить від примітивних собак типу шпіц, які мешкали серед племен навколо швейцарських озер. Вибіркове розведення допомогло зменшити їх розміри до витонченого вигляду, який ми знаємо сьогодні. Також є археологічні докази, що порода може мати азійське походження, можливо, пов'язане з тибетським тер'єром. Імовірно, ці собаки мігрували через Близький Схід у Європу, де їх описували греки, етруски та римляни.

У давнину мальтійських болонок могли використовувати для боротьби з дрібними шкідниками та гризунами, хоча основною їхньою роллю завжди залишалося бути супутниками людини. Відомі автори стародавнього світу, такі як Арістотель, Страбон, Пліній Старший та Стефан Візантійський, згадували цих маленьких собак у своїх працях, відзначаючи їх чарівність і популярність серед знаті.

У 17-18 століттях спостерігалося прагнення ентузіастів створити ще менших мальтійських болонок, що призвело до тимчасової зміни стандарту породи. Однак надмірне зменшення розмірів призвело до зниження життєздатності собак, через що в кінці 18 - на початку 19 століття популяція мальтійських болонок значно скоротилася.

Породу вдалося відновити в середині 19 - на початку 20 століття завдяки ентузіастам, які зберегли основні характеристики мальтійської болонки. Визнання породи на міжнародному рівні відбулося в 1954 році, коли FCI затвердила її стандарт під патронатом Італії на щорічному зборі в Інтерлакені. Сучасний стандарт FCI був затверджений 27 листопада 1989 року.

Американський Кеннел Клуб офіційно визнав мальтійську болонку в 1888 році, закріпивши її під цією назвою у Сполучених Штатах. Сьогодні мальтійська болонка є символом елегантності, ніжності та вірності, залишаючись однією з найулюбленіших декоративних порід у світі.

Мальтійська болонка — це невелика, витончена собака з розкішною довгою шерстю білого кольору. Її компактне тіло приховане під прямим, шовковистим хутром, яке спадає по обидва боки, створюючи ефект легкості та елегантності. Очі великі, темні та виразні, надають обличчю живого і доброзичливого вигляду. Ніс маленький і чорний, а вуха висять уздовж голови, також покриті довгою шерстю.

Попри свій ніжний вигляд, мальтійська болонка є досить витривалою собакою. Вона енергійна, грайлива та добре адаптується як до квартирного життя, так і до життя у приватному будинку. Завдяки своєму лагідному характеру та компактним розмірам мальтійська болонка стала чудовим компаньйоном для людей різного віку, особливо для тих, хто шукає відданого та товариського друга.

Стандарт породи передбачає гармонійно складене тіло, пружну ходу та витончену, горду поставу. Завдяки своїй природній чарівності і зовнішній привабливості, мальтійська болонка часто бере участь у виставках і конкурсах краси серед собак.

Мальтійська болонка — це надзвичайно товариська собака, яка обожнює проводити час зі своїми господарями. Вона весела, активна та життєрадісна, а її енергії часто вистачає на численні ігри протягом дня. Ці собаки дуже грайливі і люблять бути в центрі уваги, тому іграшки та активні розваги є важливою частиною їхнього життя.

Мальтійські болонки мають легкий, іноді пустотливий характер і можуть бути досить неспокійними. Вони потребують регулярних ігор і активностей для підтримки фізичної та емоційної форми. З дітьми іноді можуть виникати складнощі у взаєморозумінні, тому з раннього віку важливо привчати собаку до наявності дитини в домі. Аналогічним чином варто знайомити болонку і з іншими домашніми тваринами, наприклад, кішками.

Грайлива натура мальтійської болонки зберігається протягом усього її життя. Лише у глибокій старості собака стає спокійнішою. Однією з особливостей цієї породи є її схильність часто подавати голос — вони можуть гавкати як на вулиці, так і вдома. Щоб уникнути надмірного шуму, необхідно займатися правильним вихованням цуценяти, використовуючи спокійний, але твердий тон, без фізичних покарань чи агресії. Систематичне навчання допоможе сформувати улюбленця з хорошими манерами.

Через свою гучність мальтійські болонки входять до переліку порід, які найчастіше відмовляються новачками через труднощі у вихованні. Проте для досвідченого або підготовленого власника ця порода стає справжнім скарбом. Вони мають добрий, відкритий характер, легко розуміють емоції людини і тонко відчувають настрій господаря. Їхня розумність проявляється у здатності адаптуватися до різних ситуацій, хоча інколи болонки можуть проявляти впертість.

Мальтійська болонка дуже прив'язується до своєї родини і важко переносить тривалу самотність. Якщо залишати її надовго без уваги, це може призвести до стресу або навіть до розвитку небажаної поведінки. Тому важливо забезпечити собаці стабільне спілкування, регулярні прогулянки та активності, які допоможуть підтримувати її щасливий і гармонійний стан.

Навчання мальтійської болонки має базуватися на терпінні, послідовності та позитивному підкріпленні. Ця порода досить розумна і добре засвоює нові команди, особливо якщо навчання проходить у формі гри. Використання ласощів, похвали та лагідного тону допомагає швидше закріпити потрібну поведінку.

Однією з основних задач виховання є контроль над надмірною гучністю собаки. Ще з раннього віку необхідно вчити болонку реагувати на команду «тихо» або «не можна», винагороджуючи її за спокійну поведінку. Важливо уникати покарань або грубого тиску, оскільки мальтійські болонки мають чутливу психіку і можуть замикатися в собі через жорстке ставлення.

Також варто звернути увагу на ранню соціалізацію, знайомити цуценя з різними людьми, іншими тваринами та новими середовищами. Це допоможе уникнути страхів і небажаної агресії в майбутньому. Короткі, але регулярні тренування принесуть кращі результати, ніж довгі і виснажливі заняття. Мальтійські болонки найкраще навчаються у невимушеній та дружній атмосфері.

Догляд за мальтійською болонкою потребує особливої уваги, перш за все через її довгу, шовковисту шерсть, яка легко плутається. Щоденне розчісування допомагає уникнути ковтунів і зберігати привабливий вигляд собаки. Для зручності деякі власники обирають гігієнічну стрижку, особливо якщо собака не бере участі у виставках.

Купати мальтійську болонку рекомендується кожні 2–3 тижні, використовуючи спеціальні шампуні для собак з чутливою шкірою. Після купання обов'язково слід ретельно просушити шерсть феном, щоб уникнути переохолодження та подразнень.

Очі та вуха цієї породи також потребують регулярного догляду. Очі слід протирати м'якою тканиною або спеціальними серветками, щоб запобігти появі плям під ними. Вуха потрібно оглядати та очищати від сірки раз на тиждень, використовуючи засоби, рекомендовані ветеринаром.

Кігті необхідно підстригати раз на кілька тижнів, особливо якщо собака не сточує їх природним шляхом. Також важливо стежити за станом зубів і регулярно чистити їх спеціальною щіткою та пастою для собак, щоб запобігти утворенню зубного каменю.

Мальтійська болонка комфортно почувається у квартирних умовах, але потребує щоденних прогулянок і спілкування. Вона дуже чутлива до холоду, тому в прохолодну пору року варто використовувати одяг для собак, щоб уникнути переохолодження.

Мальтійська болонка загалом вважається здоровою породою, але, як і всі собаки, вона має схильність до деяких спадкових і вікових захворювань. Регулярні візити до ветеринара допоможуть своєчасно виявити і попередити більшість із них.

• проблеми з зубами та яснами
• алергічні реакції на їжу або навколишнє середовище
• сльозотеча та забарвлення шерсті навколо очей
• вивих колінної чашечки
• захворювання печінки, зокрема портосистемний шунт
• глухота (може проявлятися з віком або бути вродженою)
• колапс трахеї

Особливу увагу варто приділяти гігієні порожнини рота, оскільки мальтійські болонки схильні до швидкого утворення зубного каменю та пародонтозу. Також важливо слідкувати за вагою собаки, адже навіть незначне ожиріння може ускладнити перебіг хвороб опорно-рухового апарату.

Збалансоване харчування, догляд та профілактичні огляди допоможуть забезпечити довге та здорове життя улюбленця.