Лакенуас

Сьогодні лакенуа, як і три інші різновиди — малінуа, тервюрен і грюнендаль, входять до групи бельгійських вівчарок. Такий розподіл сформувався лише наприкінці XIX — на початку XX століття. Його поява стала можливою завдяки зусиллям професора А. Рюля з Курегемського ветеринарного училища та групи ентузіастів-собаководів, які займались пошуком пастуших собак по всій території Бельгії. Крім того, на розвиток порід вплинули перші виставки собак, що активно почали проводитися в цей період.

Назва "лакенуа" походить від однойменного округу, де також розташований замок Лакенуа. Історики досі не дійшли згоди, що з’явилося раніше — замок чи назва регіону. Проте саме лакенуа вважається найдавнішою з усіх бельгійських вівчарок. Існують припущення, що ця порода була виведена безпосередньо в самому замку, і її історія тісно пов’язана з ним. Водночас є версія, що ці собаки жили на цих землях ще задовго до зведення замку, допомагаючи місцевим жителям у випасі худоби.

Попри жорсткий тип шерсті, притаманний лакенуа, іноді серед чистокровних цуценят народжуються гладкошерсті особини. Це пояснюється тим, що до XX століття всі чотири бельгійські породи вівчарок вільно схрещувалися між собою. Деякі кінологічні клуби та організації визнають таких цуценят як представників породи лакенуа, якщо їх родовід можна точно простежити.

Це великі собаки з атлетичною будовою тіла та трикутної форми вухами. На морді видно невеликі вуха, грудна клітка розвинена, лапи мають середню довжину. Хвіст також середньої довжини, шерсть жорстка, не дуже довга, розподілена по тілу нерівномірно.

Лакенуа — це собака, яка відрізняється глибокою відданістю своїй родині. Вона обожнює перебувати поруч з господарем, постійно підтримуючи з ним емоційний зв’язок. Утім, не варто забувати, що ця порода має добре розвинене почуття самостійності. Лакенуа здатен приймати рішення без вказівок людини — ця риса притаманна їм ще з тих часів, коли вони працювали пастухами, самостійно охороняючи стадо на великій відстані від власника.

Ще один цікавий факт — лакенуа використовували навіть для охорони білизни, розвішаної на сушку в гірських місцевостях. У такій роботі важливо було вміти діяти без сторонньої допомоги. Саме тому у вихованні цієї собаки важливо проявляти впевненість і послідовність. Господар повинен бути лідером — якщо цього не буде, пес може спробувати взяти кермо у свої лапи й самостійно встановити правила в домі.

Зокрема, лідерські якості лакенуа особливо помітні у спілкуванні з дітьми. Собака часто сприймає їх як частину стада, за яке несе відповідальність. Наприклад, може "зганяти" їх до кімнати на ніч або контролювати під час ігор.

Попри це, лакенуа має м’яке серце — він щиро прив’язується до всіх членів родини, демонструє ніжність, турботу й відкритість. Це дуже розумні, уважні пси, які добре орієнтуються на своїй території. Вони можуть бути чудовими охоронцями, хоча до сторонніх людей зазвичай ставляться спокійно й без зайвої агресії.

Дітей люблять — як друзів і водночас як тих, за ким треба доглядати. Ігри з малечею, спільні прогулянки чи просто час поруч — все це приносить лакенуа справжнє задоволення.

Це енергійна порода, яка потребує щоденних фізичних навантажень. Чи це буде тренування, дресура, ранкова пробіжка чи активні ігри — вирішувати вам. Головне — не менш як годину активного часу на день, а краще — близько двох. Лакенуа за своєю природою працелюбний, і без діла швидко нудьгує, що може негативно позначитися на його поведінці.

Лакенуа — розумні, але незалежні собаки, що потребують впевненого і послідовного підходу до навчання. Вони швидко схоплюють нові команди, але можуть бути впертими, тому важливо зберігати терпіння та впевненість у своїх діях.

• Впевненість. Лакенуа чутливі до настрою господаря, тому важливо бути послідовним.
• Позитивне підкріплення. Використовуйте ласощі та похвалу як мотивацію.
• Тверда рука. Без надмірної м'якості, інакше собака може спробувати зайняти лідерську позицію.

Ця порода потребує регулярних вправ. Прогулянки, ігри та тренування допомагають підтримувати активність та здоров'я собаки. Лакенуа потребує не лише фізичних навантажень, а й інтелектуальних вправ, щоб не нудьгувати.

Лакенуа добре ладнають з дітьми, але потребують навчання правильному поводженню з малечею. Вони можуть відчувати відповідальність за дітей і поводитися з ними як з частиною стада.

Лакенуа — це порода, яка потребує регулярного догляду для збереження свого здоров’я та добробуту. Вони мають густу шерсть, яка потребує уваги, а також потребують активних прогулянок та фізичних навантажень.

Лакенуа має густу, довгу шерсть, яка потребує регулярного розчісування, особливо під час линьки. Рекомендується розчісувати собаку 2–3 рази на тиждень, щоб уникнути заплутування шерсті та утворення ковтунів.

Купати лакенуа слід за потреби, не частіше ніж раз на місяць, щоб не порушити природну захисну плівку шкіри. Використовуйте м’які шампуні для собак, щоб уникнути сухості шкіри.

Лакенуа потребує регулярних фізичних навантажень для підтримки своєї енергії. Рекомендується мінімум дві години активних прогулянок або ігор щодня, щоб задовольнити потреби в русі цієї енергійної породи.

Регулярні візити до ветеринара для профілактичних оглядів допоможуть уникнути багатьох проблем зі здоров’ям. Також важливо стежити за ваговим станом собаки та забезпечувати їй збалансоване харчування.

Собаки породи лакенуа можуть бути схильні до певних захворювань. До них відносяться:

• дисплазія тазостегнового суглоба;
• епілепсія;
• здуття живота та його перекручування;
• катаракта;
• захворювання щитовидної залози;
• прогресуюча атрофія сітківки;
• паннус;
• рак (цей недуг досить поширений серед усіх типів бельгійських овчарок).