Лабрадор ретривер

Ймовірно, важко знайти людину, яка не впізнає лабрадора ретривера — ця порода вже давно стала справжнім символом відданості, доброзичливості та розуму. І це не дивно, адже лабрадори є однією з найпопулярніших порід у світі, а в США вони багато років поспіль займають перше місце за популярністю.

Мало хто знає, що спочатку лабрадори не були просто домашніми улюбленцями. Колись давно ці собаки працювали пліч-о-пліч із рибалками: допомагали витягувати рибальські сіті з крижаних вод Північної Атлантики, стерегли улов і були надійними напарниками в повсякденній праці.

Вважається, що лабрадори почали служити людині ще на початку XVIII століття. Щодо їхнього точного походження досі точаться суперечки. За найпоширенішою версією, предками лабрадора стали ньюфаундленди, собаки Святого Іоанна, а також кілька місцевих водолюбних порід, точні назви яких поки не встановлено. Але результат цієї селекції ми можемо спостерігати на власні очі — сучасний лабрадор ретривер.

У 1830 році декілька цих собак потрапили до Англії. Другий граф Малмсбері був настільки вражений їхнім розумом, працелюбністю та відданістю, що вирішив розпочати їхнє цілеспрямоване розведення. До того ж лабрадори мають привабливу зовнішність і міцну статуру, що також сприяло їхній популярності серед англійської аристократії. Назву "лабрадор" дав породі третій граф Малмсбері — на честь регіону, звідки ці собаки були завезені.

На той час держави під назвою Канада ще не існувало, а території Ньюфаундленду і Лабрадору умовно належали до Америки (Сполучені Штати здобули незалежність ще у 1776 році). Іронічно, але якби граф не привіз цих собак до Європи, ми, можливо, сьогодні навіть не знали б про існування породи лабрадор.

У себе на батьківщині порода опинилась під загрозою зникнення — через високі податки й законодавчі обмеження (одна собака на сім’ю), розведення лабрадорів майже припинилось. До кінця XIX століття вони були на межі зникнення. Офіційне визнання як окремої породи лабрадори отримали саме в Англії — у 1903 році. У США їх офіційно визнали трохи пізніше — в 1917.

Сьогодні лабрадори працюють по всьому світу, не лише як улюбленці сімей, але і як рятувальники, поводирі для людей з інвалідністю, службові собаки в аеропортах, на митниці та під час пошуку наркотиків і вибухівки. Їхня розумність, спокій і бажання допомагати роблять лабрадорів незамінними помічниками в багатьох сферах життя.

Лабрадор-ретривер — це велика собака з міцною, мускулистою тілобудовою та добре розвиненою грудною кліткою. У нього середньої довжини хвіст, який не піддається купіруванню, а шерсть — коротка, щільна й гладенька. Голова має квадратну морду, а вуха м’яко звисають уздовж щік. Забарвлення лабрадора зазвичай одноколірне — біле, кремове (найчастіше жовте), шоколадне, коричневе або чорне.

Лабрадор ретривер — одна з найпопулярніших порід у світі, і не дарма. Це собака, яка поєднує в собі доброту, розум і щиру любов до людей. Вони надзвичайно товариські, відкриті та ласкаві, і найбільше цінують теплу атмосферу в родині. Лабрадори тісно прив’язуються до своїх господарів і щиро раді кожній хвилині, проведеній поруч із ними.

Ці пси доброзичливо ставляться не лише до членів сім’ї, а й до незнайомців. Якщо людина не виглядає загрозливо, лабрадор швидше захоче завести нове знайомство, ніж проявити настороженість. Їх природна доброзичливість — це щось на кшталт базового режиму, і вони змінюють свою поведінку лише тоді, коли мають для цього вагомі причини.

Інтелект лабрадорів — ще одна риса, яка заслуговує на окрему увагу. Вони чудово розуміють не лише команди, а й загальну емоційну атмосферу в домі. Часто можна помітити, як лабрадор намагається «втрутитися» в конфлікт, відчуваючи напругу і намагаючись її зняти своєю присутністю.

Окрема тема — це їх ставлення до дітей. Лабрадорів не дарма називають ідеальними «няньками». Вони не тільки із задоволенням граються з малечею, а й інстинктивно відчувають відповідальність за дитину. Відомо чимало історій, коли ці собаки в буквальному сенсі рятували дітей, не дозволяючи їм потрапити в небезпечні ситуації — наприклад, коли малюк намагався зайти в воду без дорослих.

Звісно, собака — не заміна батьківського нагляду. Але те, що лабрадор зробить усе можливе, аби убезпечити вашу дитину, — безсумнівно.

Ця порода легко піддається дресируванню й активно бере участь у навчальному процесі. Лабрадорів часто навчають виконанню важливих завдань — вони можуть стати надійними помічниками для людей похилого віку та осіб з обмеженими можливостями, зокрема бути собаками-поводирями. Також їх використовують у пошуково-рятувальних операціях і для виявлення наркотичних чи вибухонебезпечних речовин.

Та перш за все лабрадор — це добрий, вірний і кмітливий друг. Його не потрібно змушувати вчитися, якщо ви щодня проводите заняття в один і той самий час, собака з нетерпінням чекатиме на них. Головне у дресируванні — це послідовність.

Пам’ятайте, варто залишатися спокійним, не засмучуватись через дрібниці й набратися терпіння. Хоча лабрадори, як правило, швидко все розуміють і добре засвоюють нову інформацію. Якщо ж ви плануєте навчити улюбленця спеціальним командам, наприклад для допомоги людям з інвалідністю, краще звернутися до професійного кінолога.

Лабрадор ретривер потребує регулярного догляду за шерстю — розчісувати її бажано двічі на тиждень. Очі слід щодня очищати від можливих забруднень. Вуха рекомендується чистити 2–3 рази на тиждень. Купати улюбленця варто 1–2 рази на тиждень, а кігті бажано підстригати приблизно тричі на місяць.

Лабрадор ретривер зазвичай має міцне здоров'я і не потребує частих візитів до ветеринара. Проте, є кілька типових проблем, серед яких:

• дисплазія тазостегнового суглоба – спадкове захворювання;
• дисплазія ліктя – також спадкова хвороба;
• остеохондроз;
• катаракта;
• прогресуюча атрофія сітківки;
• епілепсія;
• дисплазія трикуспідального клапана – вроджена вада серця, що зустрічається в лабрадорів з певною частотою;
• міопатія – спадкова хвороба;
• дилатаційний вальвулус жовчного міхура, або заворот кишок;
• гострий вологий дерматит;
• холодний хвіст – доброякісне, але болісне захворювання, властиве лабрадорам та іншим ретриверам. Це стан, що виникає через проблеми з хребтом хвоста. Пес може кусати хвіст, але зазвичай все минає через кілька днів без лікування;
• інфекції вух.

Цікаві факти
1. Чорний лабрадор, на ім'я Ейвон, який належав герцогу Букінгему, є пращуром сучасних лабрадорів.
2. Лабрадори часто з'являються в кінематографі. Один із найбільш відомих фільмів – комедія "Марлі та я".
3. Першим визнаним жовтим лабрадором став пес, на ім'я Бен Хайд.
4. Лабрадор-ретривер — одна з найкращих порід для служби в якості собак-поводирів.
5. Родословні двох найвпливовіших лабрадорів, "Пітер Фаскалі" і "Флаппер", починаються з 1878 року.
6. Багато лабрадорів схрещувалися з іншими типами ретриверів, хоча з часом були введені заборони на таке схрещування.
7. Лабрадори часто служать рятувальними собаками. Чорний лабрадор, на ім'я Джейк став національним героєм США, коли, під час трагедії 11 вересня, він вирушив до руїн Всесвітнього торгового центру в пошуках жертв. Тоді він був одним з менш ніж 200 рятувальних собак.
8. Один з найстаріших лабрадорів, на ім’я Адітант, дожив до 27 років.

Знаєте ви?
Існує думка, що лабрадори могли бути відомі як собаки Святого Іоанна або як Малі Ньюфаундленди. Інші вважають, що їх назва походить від португальського слова «lavradores» або іспанського «labradores», що означає сільськогосподарські робітники. У Португалії є дерево Кастро Лаборейро, де пастуші собаки сильно нагадують лабрадорів.