Котон де Тулеар

Мадагаскар знайомий багатьом – навіть дітям, завдяки популярному мультфільму з однойменною назвою. Але не всі знають, що з цим островом пов’язана одна цікава порода собак – Котон де Тулеар, яку по праву вважають національним символом Мадагаскару. І не лише на словах – ця порода має офіційний статус у країні.

Втім, з’явилися ці чарівні собаки на острові не випадково. За легендою (а, можливо, і правдою), їх привезли пірати, які панували в цих водах у XVI столітті. Головна база морських розбійників розташовувалась на острові Святої Марії, а собаки їм були потрібні для охорони кораблів. Попри те, що Котон де Тулеар не є типовим сторожовим псом, у відповідних умовах і з правильною підготовкою він міг справлятися з такими завданнями.

У 1973 році американський біолог доктор Роберт Джей Рассел виявив цих собак на Мадагаскарі та вирішив вивезти кількох особин до США. Коли його запитали, як називається ця порода, він відповів: «Котон де Тулеар». Ця назва закріпилася і стала офіційною.

До речі, ще в 1970 році породу офіційно визнав Французький національний клуб собаківництва. Сьогодні Котон де Тулеар вважається рідкісною, але дуже цінною породою.

Котон-де-Тулеар — це невелика порода собак, що вирізняється пухнастою шерстю з ніжною, майже ватною текстурою. Її м’якість і шовковистість роблять зовнішність цих собак особливо привабливою. Вуха в них висячі, голова округлої форми, а лапи мають середню довжину. Шерсть зазвичай довга, а хвіст короткий і гармонійно доповнює загальний вигляд.

Котон де Тулеар — це, перш за все, чарівний компаньйон і вірний друг. Його головне призначення — бути поруч із людиною, дарувати любов і позитив. Ці собаки не створені для виконання службових або охоронних завдань. Колись давно, кілька століть тому, їх можна було зустріти на піратських кораблях, де вони допомагали боротися з пацюками. Проте сьогодні від них навряд чи варто очікувати таких героїчних подвигів.

Зате вони можуть несподівано проявити інтерес до вашого холодильника або залишених на столі ласощів — особливо якщо ви забули зачинити кухню. Але зазвичай, якщо собаку не балувати, вона поводиться чемно і стримано. Ці песики мають природне почуття гідності, тонко відчувають настрій людини та дуже прив’язуються до своїх власників, намагаючись бути поруч майже постійно.

До дітей котони ставляться з ніжністю: з радістю грають з ними та стають чудовими маленькими няньками. До інших тварин, зокрема котів, ставляться толерантно, особливо якщо познайомити їх змалечку. А от з гризунами, такими як морські свинки чи декоративні пацюки, можуть виникнути труднощі — хоча це залежить від характеру конкретного собаки.

Котон де Тулеар — життєрадісний, грайливий і доброзичливий. Він має середній рівень активності, тому довготривалих фізичних навантажень не потребує. Регулярні прогулянки та веселі ігри — ось усе, що йому потрібно для щастя. Ці собаки обожнюють радувати свого господаря і з легкістю піддаються навчанню.

Котон де Тулеар — це дуже розумна порода, яка швидко вчиться й охоче виконує завдання. Вони мають природну тягу до спілкування з людьми, тому процес навчання зазвичай проходить без проблем. З раннього віку вони показують високу здатність до засвоєння команд та трюків, якщо їх правильно мотивувати.

Важливо розпочати навчання з самого малечку. Котони люблять грати, тому ви можете поєднувати навчання з іграми, що зробить процес цікавим і для вас, і для вашого вихованця. Однак пам'ятайте, що ці собаки інколи можуть бути впертими, тому важливо бути терплячим і не застосовувати жорстких методів. Позитивне підкріплення, наприклад, похвала та ласощі, найкраще працює з цією породою.

Котон де Тулеар відомий своєю прив'язаністю до свого господаря, тому вони з радістю будуть виконувати команди, аби порадувати вас. Вони дуже чутливі до настрою свого власника, тому важливо, щоб навчання проходило в атмосфері довіри та любові. Навчати котона де Тулеара не лише цікаво, але й дуже корисно, оскільки це дозволяє створити міцний зв'язок між вами та вашим чотириногим другом.

Також, котони зазвичай добре ладнають з іншими домашніми тваринами, тому навчання комунікації з іншими тваринами можна почати з раннього віку. Якщо ви плануєте утримувати кілька тварин, краще познайомити їх один з одним в період, коли котон ще молодий. Це допоможе уникнути можливих конфліктів у майбутньому.

Котон де Тулеар — це порода, яка потребує регулярного, але не складного догляду. Їхня довга, м'яка шерсть потребує уваги, щоб залишатися здоровою та красивою. Щоб шерсть не заплутувалася і не виглядала неохайно, її потрібно розчісувати хоча б кілька разів на тиждень. Це допомагає уникнути утворення ковтунів та забезпечує їй блиск і гладкість.

Крім того, котон де Тулеар має схильність до накопичення волосся в вухах, тому регулярне очищення вух також є важливим елементом догляду. Потрібно бути обережним, щоб не пошкодити чутливу шкіру вушної раковини, тому для очищення краще використовувати спеціальні серветки або розчини для вух.

Оскільки котон де Тулеар має багато енергії, важливо також забезпечити йому регулярні прогулянки та активні ігри. Це допоможе підтримувати хорошу фізичну форму та задовольнити потребу у русі. Хоча порода не потребує інтенсивних фізичних навантажень, щоденні прогулянки будуть ідеальними для підтримки активності.

Оскільки ці собаки дуже прив'язуються до своїх власників, важливо приділяти їм увагу та спільний час. Котони також дуже охайні й не люблять бути в брудному середовищі, тому регулярний купання в спеціальному шампуні для собак також важливе для їх комфорту та гігієни.

Загалом, догляд за котоном де Тулеар не є важким, але потребує регулярності та уваги до деталей, щоб підтримати здоров'я та естетичний вигляд цього чудового чотириногого друга.

Котон де Тулеар — це загалом здорова порода, проте, як і всі собаки, вони можуть бути схильні до певних захворювань. Деякі з них є типовими для породи, і важливо знати, на що звертати увагу, щоб забезпечити своєму вихованцю найкращий догляд.

Дислокація колінних чашечок (пателарна люксація) — це одна з найпоширеніших проблем у маленьких порід собак, зокрема у котонів. Ця проблема може викликати біль і утруднене пересування, але, у разі виявлення на ранніх етапах, її можна контролювати за допомогою медичних заходів або навіть хірургічного втручання в разі необхідності.

Катаракта — це захворювання очей, яке може виникнути в котонів де Тулеар з віком. Це призводить до помутніння кришталика і погіршення зору. Хоча захворювання можна коригувати хірургічним шляхом, важливо регулярно перевіряти стан очей вашого собаки, особливо якщо він старіє.

Прогресуюча атрофія сітківки — це генетичне захворювання, яке може призвести до втрати зору у котонів. Це досить рідкісне захворювання, але важливо проходити регулярні обстеження в офтальмолога для виявлення проблем на ранніх стадіях.

Аллергії — котони також можуть бути схильні до різних алергічних реакцій, що проявляються через шкіру або дихальні шляхи. Якщо ваш собака почав часто чухатися або мати проблеми з диханням, варто звернутися до ветеринара для діагностики.

Проблеми з зубами — через їх маленький розмір, котони можуть страждати від захворювань зубів і ясен, таких як пародонтит або зубний камінь. Регулярний догляд за зубами, включаючи чищення та огляд у ветеринара, допоможе уникнути серйозних проблем.

Хоча ці захворювання є потенційно небезпечними для здоров’я вашого котона, регулярні ветеринарні огляди та своєчасне лікування дозволяють ефективно контролювати більшість з них. Важливо також пам'ятати, що правильне харчування та активний спосіб життя можуть значно знизити ризик розвитку багатьох захворювань.