Грифон Кортальса

Грифон Кортальса — це порода собак, що бере свій початок у Німеччині в 1870-х роках. Саме тоді німецький ентузіаст і завзятий мисливець Едвард Корталіз розпочав селекційну роботу, яка згодом змінила уявлення про мисливських собак. У 1874 році він розробив власну програму розведення, ключовим елементом якої стала сука, на ім'я Моше. Вона була схрещена з п’ятьма різними псами-грифонами: Сатаною, Гектором, Янусом, Банкосом і Юноною.

Корталіз мав чітке бачення ідеального мисливського собаки: міцна статура, жорстка шерсть, природні інстинкти, високий інтелект, витривалість та відданість господарю. Саме ці риси він намагався поєднати у своїй новій породі. Йому знадобилося кілька років наполегливої праці, щоб отримати собак, які повністю відповідали його ідеалу.

Своє розплідник Корталіз назвав "Ipenwoud", і розташував його у місті Бібешайм-на-Рейні. Згодом він перевіз декількох представників породи до Франції, де вони швидко здобули популярність. Саме через це виникла плутанина щодо походження грифона Кортальса: частина кінологів вважає, що порода французька, інші ж наполягають на її німецькому корінні. Проте достеменно відомо, що перші цуценята — Ліна, Усі I та Керіда — з’явилися саме в Німеччині.

Після визнання породи у Франції, наступною країною стала Бельгія, де згодом було створено клуб породи. У США грифон Кортальса офіційно визнали лише у 1916 році, хоча перша собака цієї породи, на ім’я Золетт, з’явилася там ще у 1887 році. Щоправда, тоді її помилково зареєстрували як "російського сетера", адже порода ще не була відома на американському континенті.

Грифон Кортальса — це універсальний мисливський собака з жорсткою шерстю та витривалою статурою. Порода поєднує в собі чудові робочі якості, розум, відданість і врівноважений характер. Завдяки своєму доброзичливому темпераменту, грифон підходить не лише для полювання, а й для ролі домашнього улюбленця.

Ці собаки вирізняються міцною тілобудовою, гострим нюхом і високим рівнем навченості. Вони легко адаптуються до різних умов проживання, добре ладнають із дітьми та іншими тваринами, проте потребують активних прогулянок і фізичних навантажень. Грифон Кортальса — це чудовий компаньйон для людей, які ведуть активний спосіб життя або займаються полюванням.

Порода має характерну зовнішність: жорстка, злегка хвиляста шерсть, виразні очі й типова «борідка» на морді. Завдяки невибагливості у догляді та врівноваженому характеру, грифон Кортальса стає все популярнішим серед поціновувачів мисливських і сімейних собак.

Грифон Кортальса — це собака, яка щиро прив’язується до свого господаря і прагне проводити поруч із ним якомога більше часу. Водночас ця порода відзначається розумом і врівноваженим характером, тому без проблем витримає декілька годин самостійного перебування вдома, поки ви на роботі чи навчанні. Однак у вільний час їй потрібна ваша увага, причому не лише для прогулянок, а й для розумового розвитку.

Обмежитися короткими вигулами по 15 хвилин вранці та ввечері — недостатньо. Цей собака має високий рівень енергії, потребує фізичних навантажень і ментальної стимуляції. Якщо не забезпечити різноманітні активності, йому швидко стане нудно, що може призвести до небажаної поведінки.

Найкращим місцем для утримання грифона Кортальса є приватний будинок із двором або садом, де він зможе активно рухатися й досліджувати простір. Проте не варто залишати його жити на вулиці — ця порода потребує тісного контакту з людьми, тому спати пес має в будинку, поруч із сім’єю (не обов’язково в одному ліжку, але в тому ж просторі).

Ці собаки швидко навчаються команд, мають чудову пам’ять і від природи орієнтовані на співпрацю з людиною. Вони легко схоплюють нову інформацію й прагнуть догодити своєму господареві. До незнайомців ставляться насторожено, але без агресії, а загалом — це дружелюбна й доброзичлива порода.

Оскільки грифони Кортальса — мисливські собаки, вони мають вроджені інстинкти переслідування, особливо коли йдеться про птахів. Водночас вони добре ладнають із дітьми, із задоволенням граються і стають чудовими друзями для малечі.

Грифон Кортальса — одна з тих порід, які надзвичайно легко піддаються дресируванню. Вони мають високу здатність до концентрації, швидко схоплюють нову інформацію та чудово запам’ятовують команди. Завдяки природній кмітливості та бажанню догодити господареві, навчання проходить легко та приносить задоволення обом сторонам.

Рекомендується починати дресирування ще з цуценячого віку, адже в цей період собака найкраще засвоює базові правила поведінки та соціалізації. Особливо ефективно працює позитивне підкріплення — ласощі, похвала або ігри.

Порода добре реагує на інтелектуальні завдання — пошук предметів, трюки, ігри на пам’ять. Такі активності не лише розвивають розумові здібності, а й зміцнюють зв’язок між собакою та власником. Регулярні тренування допоможуть уникнути нудьги та зайвої енергії, яка може призвести до небажаної поведінки.

Завдяки мисливському минулому грифон Кортальса має природне чуття та відмінну слухняність у польових умовах, що робить його чудовим учнем і навіть потенційним учасником змагань з аджиліті, фрізбі чи інших собачих видів спорту.

Грифон Кортальса не потребує складного догляду, проте деякі процедури мають бути регулярними. Шерсть у цієї породи жорстка, середньої довжини, з водовідштовхувальними властивостями. Вона не линяє надмірно, але потребує вичісування щонайменше 1–2 рази на тиждень, щоб уникнути ковтунів і прибрати відмерле волосся.

Купати собаку варто лише за потреби — наприклад, після полювання чи активних прогулянок на природі. При частому купанні важливо використовувати спеціальний шампунь для жорсткошерстих порід, щоб не порушити природний захисний шар шкіри.

Вуха грифона вимагають постійного контролю — через їхню форму можливе скупчення вологи та бруду. Регулярне очищення допоможе уникнути отитів та інших запалень. Також слід перевіряти очі, підстригати кігті раз на кілька тижнів і чистити зуби кілька разів на тиждень або давати спеціальні жувальні ласощі для профілактики зубного каменю.

Активність — невід’ємна частина догляду. Щоденні прогулянки мають бути тривалими, з іграми, тренуванням або бігом. Ця порода потребує не лише фізичного навантаження, а й нових вражень, тому прогулянки в лісі чи парку — ідеальний варіант.

Грифон Кортальса — загалом міцна та витривала порода, однак, як і всі собаки, має схильність до певних спадкових та вікових захворювань. Своєчасна профілактика, збалансоване харчування і регулярні огляди у ветеринара допомагають зменшити ризики та вчасно виявити проблеми зі здоров’ям.

• Дисплазія тазостегнового суглоба. Поширене ортопедичне захворювання у середніх і великих порід. Може спричиняти біль і зниження рухливості. Регулярна активність і контроль ваги — ключ до профілактики.
• Отити (запалення вух). Через довгі висячі вуха порода схильна до скупчення вологи та бруду у слуховому проході. Необхідно регулярно очищувати вуха.
• Алергії. Можливі реакції на харчові продукти, пилок, хімікати або паразитів. Виявляються у вигляді свербежу, почервоніння або випадіння шерсті.
• Проблеми з очима. У зрілому віці можуть розвиватися катаракта або інші захворювання очей. Регулярний огляд у ветеринара допоможе вчасно виявити проблему.
• Ожиріння. При недостатній активності або надмірному годуванні собака може набрати зайву вагу, що впливає на суглоби та серце.

Здоров’я грифона Кортальса напряму залежить від уваги господаря. Правильний догляд, активний спосіб життя та якісне харчування — запорука довгого і щасливого життя вашого улюбленця.