Бордоський дог

Історія бордоського дога має глибоке коріння, хоча й залишається до кінця не з’ясованою. Відомо, що перші згадки про собак, схожих на цю породу, з’являються ще в XIV столітті, однак існують теорії, які відносять її походження до ще більш ранніх часів. Уже з самої назви стає зрозуміло, що порода пов’язана з французьким регіоном Бордо, де, ймовірно, вона виникла внаслідок схрещування кількох великих молосоподібних порід.

Походження бордоського дога викликає чимало дискусій. Деякі дослідники пов’язують його із собаками, які існували ще за часів Стародавнього Риму. Висувається гіпотеза, що під час правління Юлія Цезаря римляни утримували бойових псів, які зовні дуже нагадували сучасного бордоського дога. Інші версії припускають, що порода має зв’язок із тибетськими мастифами або ж виникла в середньовічній Франції, зокрема в Аквітанії, де використовувалась для охорони та полювання.

Ближче до XV століття з’являються документальні згадки про декілька різновидів цієї породи. На той час у Франції розводили три основні типи: паризький, бордоський та тулузький дог. Кожен із них мав свої особливості, залежно від регіону і функцій, які виконували собаки. Наприклад, одні були краще пристосовані до бойових арен, інші — до охорони маєтків чи супроводу мисливців.

Цікаво, що на ранніх етапах розвитку породи забарвлення шерсті могло бути різноманітним. Сьогодні ж селекціонери приділяють велику увагу однорідному кольору шерсті — здебільшого насичено-рудому. Це вважається важливою ознакою чистоти породи, яку намагаються зберігати шляхом ретельного відбору пар для розведення.

Бордоський дог пройшов довгий шлях від бойового собаки до відданого компаньйона та охоронця. Його вражаюча зовнішність поєднується з урівноваженим характером, що зробило породу популярною не лише у Франції, а й далеко за її межами.

Бордоський дог — це вражаюча своєю статурою велика, потужна та мускулиста собака, яка належить до молосських порід. Незважаючи на свої значні габарити, вона має відносно невисокий зріст, що надає їй приземкуватого, масивного вигляду. Тіло у бордоського дога широке та міцне, з добре розвиненою мускулатурою, особливо в ділянці грудної клітки та плечового поясу. Кінцівки короткі, але міцні, з масивними лапами, що надає породі стійкості та впевненості в рухах.

Хвіст бордоського дога середньої довжини, товстий біля основи, звужується до кінчика і зазвичай опущений вниз у спокійному стані. Голова — одна з найхарактерніших рис породи — дуже велика та широка, з глибокими складками шкіри та укороченою мордою. Морда виглядає трохи сплюснутою, що типово для брахіцефальних порід. Вуха невеликі, м’які, звисають уздовж щік, раніше їх купірували, але в наш час ця практика майже не використовується через зміну етичних стандартів у догляді за тваринами.

Шерсть бордоського дога коротка, щільна та гладенька. Забарвлення може варіюватися в межах усіх відтінків рудого — від світло-рижого до темно-каштанового. Часто зустрічається невелика біла пляма на грудях, що є прийнятним стандартом породи. Очі темного кольору, виразні, з серйозним і водночас доброзичливим поглядом.

Бордоський дог має спокійний, відданий характер. Він добре підходить для родини, здатен проявляти захисні інстинкти, але потребує ранньої соціалізації та стабільного виховання. Через масивну статуру важливо стежити за фізичною активністю собаки та не перевантажувати її в період активного росту.

Бордоський дог — це велика, врівноважена та віддана собака з розвиненим інстинктом захисника. Він вирізняється спокійним і стриманим характером, однак за відсутності належного виховання та соціалізації може демонструвати агресію, особливо щодо інших собак. Іноді негативна реакція може бути спрямована й на незнайомих людей, зокрема якщо вони поводяться загрозливо або недоброзичливо стосовно господаря. Саме тому професіонали з догляду за собаками наголошують на важливості ранньої соціалізації — знайомство з новими людьми, собаками й навіть котами з перших місяців життя допоможе сформувати врівноважену поведінку.

У родинному колі бордоський дог почувається впевнено та комфортно. Він швидко прив'язується до своїх людей і щиро проявляє прихильність. Ця порода погано переносить самотність, тому тривала розлука з власниками може викликати у пса стрес або тривогу. Якщо плануєте тривалі поїздки всією сім’єю — краще взяти улюбленця з собою або заздалегідь подбати про належний догляд на час відсутності.

Хоча бордоський дог не відрізняється надмірною активністю, він потребує щоденних прогулянок і помірних фізичних навантажень. Це не лише підтримує нормальну вагу та м’язову масу собаки, а й допомагає запобігти ожирінню, до якого дана порода має схильність. Ідеальним варіантом стане спокійна прогулянка двічі на день або легкі тренування з елементами послуху та ігрової взаємодії.

До дітей бордоські доги зазвичай ставляться терпляче й лояльно, однак важливо, щоб дитина знала правила поводження з твариною. Через свої великі розміри собака може ненароком штовхнути або налякати малюка, тому не варто залишати їх наодинці без нагляду дорослих. Взаємоповага, ніжність і контроль з боку батьків допоможуть забезпечити гармонійні стосунки між дитиною та домашнім улюбленцем.

Починаючи приблизно з шести місяців, важливо зосередитися на вихованні вашого улюбленця, формуванні його характеру, соціалізації та поступовому впровадженні базового дресирування. На цьому етапі надзвичайно важливо проявляти послідовність у діях, бути терплячим, доброзичливим і зберігати позитивний настрій. Адже дресирування — це не лише навчання собаки, але й самовиховання для власника. Без цих якостей процес може стати складним і неефективним. Водночас важливо не ламати природні риси характеру собаки, а навпаки — розвивати їх у правильному напрямку.

Бордоський дог — порода, що добре піддається навчанню за умови правильної мотивації та чітких меж. Ці собаки мають сильний темперамент і потребують впевненого, спокійного та врівноваженого наставника. Власнику слід проявляти рішучість і наполегливість, проте уникати жорстких методів чи фізичних покарань. Найефективнішими у вихованні бордоського дога будуть позитивне підкріплення, чіткий розпорядок та регулярні заняття. Ця порода часто бере участь у різних видах кінологічного спорту, таких як аджиліті або змагання з послуху, де демонструє не лише силу, але й інтелект.

З раннього віку бордоського дога потрібно знайомити з новими місцями, людьми та тваринами. Така соціалізація допомагає уникнути страхів і небажаної агресії в дорослому віці. Завдяки врівноваженому характеру та високому рівню відданості, ці собаки можуть стати не тільки чудовими охоронцями, а й надійними сімейними улюбленцями.

Бордоський дог має коротку та гладеньку шерсть, яка не створює багато клопоту в догляді. Проте регулярне вичісування раз або двічі на тиждень допоможе позбутися відмерлих волосків і підтримувати шкіру здоровою. Особливо це важливо в періоди линяння.

Купати собаку рекомендується не рідше одного разу на місяць або за потреби, якщо пес забруднився чи з’явився характерний запах. Часті водні процедури можуть негативно вплинути на стан шкіри, тому важливо використовувати спеціальні шампуні для собак із чутливою шкірою.

Кігті слід підстригати в середньому тричі на місяць, аби уникнути їх надмірного відростання та ламкості, що може спричинити дискомфорт під час ходьби. Якщо ви чуєте, як кігті цокають по підлозі, значить час для підстригання.

Окрему увагу варто приділяти очам і вухам бордоського дога. Вуха потрібно регулярно очищувати за допомогою м’якого ватного тампона й спеціального засобу, призначеного для гігієни вух. Очі також потребують огляду і, за наявності виділень, делікатного протирання чистою серветкою або марлею, змоченою в кип’яченій воді.

Догляд за цією породою не є складним, однак потребує систематичності. Регулярні гігієнічні процедури — запорука доброго самопочуття і здоров’я вашого чотирилапого друга.

Бордоський дог загалом має міцне здоров’я, однак, як і в більшості великих порід, у нього можуть траплятися певні захворювання. Серед найпоширеніших проблем зі здоров’ям можна виділити такі:

• дисплазія тазостегнового суглоба — порушення розвитку суглоба, що може спричинити біль і кульгавість;
• дилатаційна кардіоміопатія — захворювання серця, що призводить до його ослаблення та порушення функцій;
• ентропіон (заворот повік) — стан, при якому повіка загортається всередину, що може викликати подразнення очей і вторинні інфекції;
• катаракта — помутніння кришталика ока, що може знижувати зір або призводити до його втрати;
• алергії — шкірні або харчові реакції, які можуть проявлятися свербежем, висипаннями чи розладами травлення;
• ожиріння — зайва вага, яка створює додаткове навантаження на серце, суглоби та внутрішні органи;
• тепловий удар — бордоські доги чутливі до високих температур через коротку морду, тому перегрів може становити серйозну небезпеку.

Регулярні ветеринарні огляди, правильне харчування та активний спосіб життя — ключові чинники у збереженні здоров’я бордоського дога протягом багатьох років.