Такса

Такса — одна з тих порід, яку легко впізнати з першого погляду. Її витягнуте тіло, короткі лапи та виразна мордочка знайомі майже кожному. Своє походження ця незвичайна собака бере з Німеччини, де ще в XV столітті її вивели для полювання на борсуків. Назва породи "Dachshund" у перекладі з німецької буквально означає «борсучий мисливець».

Попри невеликі розміри, такси проявляли справжню сміливість і вправність на полюванні: вони не тільки виявляли здобич, а й сміливо вступали в боротьбу, знищуючи небезпечного звіра прямо в його норі.

Полювали вони не лише на борсуків. Такси брали участь у полюванні на лисиць і навіть диких кабанів. У таких випадках вони часто працювали в парі з більшими собаками й, звісно, під керівництвом людини. Вага «кабанячих» такс могла сягати 10 кг, тоді як для дрібнішої дичини використовували менших представників породи.

У ті часи не було чітких стандартів розмірів, проте з часом порода стабілізувалася. Сучасні такси поділяються на кілька типів — за розміром та видом шерсті. Протягом століть селекцією займалися переважно німецькі мисливці та лісники. Вони прагнули створити ідеального підземного мисливця — здатного пролазити у вузькі нори та перемагати противника на його території.

Щоб покращити якості породи, таксу схрещували з французькими бійцівськими псами, різними тер’єрами, а також, імовірно, з бассет-хаундами. Довгошерсту версію породи могли отримати завдяки домішці крові кокер-спанієля.

Особливою перевагою гладкошерстих такс є еластична, міцна шкіра, яка не пошкоджується навіть у тісних норах. До речі, це єдина порода у світі, яку Американський Кеннел Клуб офіційно визнав придатною для полювання як на поверхні, так і під землею.

Такса — це невелика собака з характерною зовнішністю: короткі лапи, витягнуте тіло та довга морда. Її вуха м’яко звисають з боків голови, а хвіст зазвичай прямий і довгий. Залежно від типу шерсті, такси бувають трьох різновидів: гладкошерсті, жорсткошерсті та довгошерсті. За розміром порода поділяється на стандартну (вага від 5 до 10 кг) та мініатюрну (приблизно 3–4 кг).

Такса — маленька, але надзвичайно харизматична собака, яка поєднує в собі чарівність, розум і впертий характер. Її впертість — не просто каприз, а риса, що сформувалась ще в процесі виведення породи. Цим сміливим мисливцям потрібна була неабияка наполегливість, щоб ганяти дичину по лісах, розгрібати листя чи залазити в борсучі нори й боротися там до перемоги. І хоч сьогодні їх рідко залучають до полювання, вдома такси можуть із тим самим запалом "атакувати" м’які іграшки, доводячи гру до свого тріумфального фіналу.

Такси надзвичайно віддані своїм господарям. Попри короткі лапки, вони готові слідувати за улюбленою людиною куди завгодно — хоч на край світу. Вони кмітливі, інколи навіть настільки, що можуть перехитрити власника. Але хіба можна сердитися на цю милу мордочку? Це одна з найчарівніших і найдобріших порід. До дітей такси ставляться добре, якщо ті знають, як поводитися з собакою. Надто маленькі діти можуть, нехай і ненавмисно, завдати таксі шкоди, тому спілкування з ними варто контролювати.

Сьогодні такса вже майже не використовується як мисливський пес — тепер це передусім чудовий сімейний компаньйон або вірний друг для одинокої людини. Втім, мисливські інстинкти все ще даються взнаки: такси можуть із задоволенням копати землю, особливо якщо вона м’яка… і засаджена квітами. А якщо на подвір’ї є нора — як тут пройти повз і не заглянути в неї?

Навіть у великій родині такса часто обирає одну людину, яку вважає своїм головним господарем. Інші члени сім’ї також важливі й любі, але цей один — особливий, і чому саме він — знає лише сама такса. Ці собаки можуть проявляти неабияку наполегливість, особливо коли йдеться про смаколики. До речі, ласощі — це слабкість багатьох такс. Вони іноді не знають міри, тому власникам слід слідкувати за вагою улюбленця, аби уникнути проблем зі спиною, які часто трапляються через зайву масу.

Такса — це порода, яка потребує грамотного виховання з перших днів. Незважаючи на свій невеликий розмір, ці собаки можуть бути напрочуд впертими та часто воліють діяти на власний розсуд. Особливо це помітно, коли в полі зору з’являється білка, кішка або спокуса викопати нору прямо у вашому саду.

Навчання базовим командам є обов’язковим. Підходьте до цього з терпінням і послідовністю. Такса має бачити у вас авторитет і лідера, тому іноді доведеться йти на певні обмеження — наприклад, тимчасово забрати улюблену іграшку, щоб підкреслити важливість слухняності.

Однак пам’ятайте, успішне виховання можливе лише тоді, коли між вами буде довіра та дружба. Прийміть характерні особливості такси — і вона віддячить вам любов’ю та відданістю.

Такса потребує мінімального догляду за шерстю — достатньо регулярного вичісування, адже її шерсть коротка. Не забувайте також тричі на місяць підстригати кігті та стежити, щоб очі й вуха улюбленця залишались чистими. Купати таксу слід раз на тиждень або частіше, якщо собака спить з вами в ліжку.

Як і багато інших порід, такси мають схильність до певних захворювань, деякі з яких передаються генетично. Серед найбільш поширених проблем зі здоров’ям у цих собак:

• Міжхребцева дископатія — одне з найтиповіших захворювань хребта у такс;
• Остеопороз — ослаблення кісткової тканини;
• Ложна вагітність — гормональний збій, який іноді спостерігається у сук;
• Ожиріння — небезпечний стан, який може викликати проблеми із серцем, печінкою та підшлунковою залозою. Важливо стежити за вагою улюбленця й не перегодовувати його;
• Чорний акантоз — шкірне захворювання, що супроводжується потемнінням і потовщенням ділянок шкіри;
• Епілепсія — хронічний неврологічний розлад, який іноді зустрічається в породи.

Цікаві факти
1. Такса займає 13 місце в рейтингу популярності серед 194 порід собак за версією Американського Кеннел Клубу (AKC).
2. Існує три типи шерсті у такс — гладка, довгошерста та жорсткошерста, а також два розміри: стандарт (5–10 кг) і мініатюрний (3–4 кг).
3. Кожен тип шерсті має своє призначення: жорсткошерсті такси краще захищені в чагарниках, довгошерсті комфортно почуваються у воді, гладкошерсті легко пробираються крізь вузькі тунелі під землею.
4. Щоб уникнути травм хребта, не дозволяйте таксі стрибати з висоти — краще облаштуйте спеціальну драбинку для дивану чи ліжка.
5. Такси часто стають натхненням для митців — Пабло Пікассо, Е.Б. Уайт і Енді Воргол мали цих собак і зображували їх у своїх творах.
6. Породу було виведено понад 300 років тому в Німеччині для полювання на барсуків.
7. Такса стала першим олімпійським талісманом — на Іграх 1972 року в Мюнхені.
8. Попри свій невеликий зріст, такси — відмінні мисливці, які не поступаються більшим породам.
9. У Франції таксу називають бассетом, а у Швейцарії — нейдером.
10. Королева Вікторія була великою прихильницею цієї породи і активно сприяла її розвитку.
11. Після Другої світової війни, щоб уникнути асоціацій з Німеччиною, такс тимчасово називали "собаками-барсуками".
12. У Царській Росії такси з’явилися в середині XVIII століття і коштували по 30–40 рублів, що вважалося великою сумою.

Чи знали ви?
Назва "хот-дог" виникла завдяки таксам! У минулому були популярні сосиски під назвою Dachshundwurst, що перекладається як "ковбаска-такса". Саме з цього й почалася кулінарна історія хот-догів.