Бріар (французька пастуша овчарка)

Briard, Berger de Brie, Berger Briard

Бріар (французька пастуша овчарка) Briard, Berger de Brie, Berger Briard

Характеристики породи

Популярність
         
Тренування
         
Розмір
         
Розум
         
Охорона
         
Відношення до дітей
         
Спритність
         
Линька
         

Історія

Бріар — одна з найдавніших і найвідоміших порід собак не лише у Франції, а й у всьому світі. Ці великі, доброзичливі собаки з густою, довгою хвилястою шерстю легко впізнаються серед інших порід. Їх вірність, чуйність і природна схильність до охорони зробили бріарів популярними супутниками ще в епоху середньовіччя.

Історія бріарів налічує понад вісім століть. Незважаючи на широке розповсюдження по всій території Франції, батьківщиною породи вважається регіон Брі — саме той, який дав назву знаменитому сиру брі. У середні віки ця порода була відома як Chien Berger de Brie, що перекладається як «вівчарка з Брі».

Існує ще одна цікава версія походження назви. Згідно з легендою XIV століття, французький дворянин Обрі де Монтдідь, предок короля Карла V, прагнув зберегти унікальну породу, що перебувала на межі зникнення. Його пес, на ім’я Chien d’Aubry, став настільки відомим, що згодом ім’я трансформувалося в «бріар». Яка з версій є правдивою — залишається лише здогадуватися.

Французькі монархи мали особливу прихильність до бріарів. Імператор Карл Великий утримував кількох представників цієї породи при дворі. Їх можна побачити на старовинних гобеленах та витворах мистецтва, де вони зображені поруч з імператором під час його подорожей країною.

У пізніші епохи бріари стали почесними собаками французьких військ. Наполеон Бонапарт цінував їхню хоробрість, розум і вірність, і часто використовував їх для охорони та зв’язку у військових кампаніях.

У Новий Світ бріари потрапили завдяки Томасу Джефферсону — одному з батьків-засновників США. Після свого перебування у Франції він привіз кількох собак цієї породи до Америки. Це стало початком популяризації бріарів у США. У 1928 році Американський клуб собаківництва (AKC) офіційно визнав породу.

На Британських островах бріари з’явилися лише в 1960-х роках, що є досить пізно, враховуючи багатовікову історію їх існування у Франції. Проте, як і у всьому світі, вони швидко здобули прихильність завдяки своїм охоронним інстинктам, інтелекту та винятковій відданості родині.

  • Бріари мають подвійний шар шерсті, що добре захищає їх у будь-яку погоду.
  • Порода була використана під час обох світових воєн для передачі повідомлень та пошуку поранених.
  • Ці собаки потребують регулярного догляду за шерстю і активного способу життя.

Бріар — це не просто сторож або вівчарка. Це справжній друг і компаньйон для тих, хто готовий дарувати йому увагу, любов і активне спілкування.

Опис

Бріар — це елегантна і водночас міцна собака середніх розмірів, яка поєднує в собі силу, витривалість і грацію. Її тіло пропорційне, мускулисте й добре розвинене, що дозволяє їй залишатися активною й енергійною навіть у складних умовах.

Голова бріара має середню ширину й вкрита густою довгою шерстю, що формує характерну «бороду», а також чубчик, який частково прикриває очі. Очі темні, овальні, з розумним і уважним поглядом. Вуха — середньої довжини, зазвичай висячі, хоча у деяких країн допускається купірування, внаслідок чого вони стоячі.

Морда трохи вкорочена, квадратної форми, але не надто притиснута, що додає породі виразності. Зуби міцні, прикус ножицеподібний. Конечності прямі й м'язисті, однак через рясну шерсть можуть візуально здаватися коротшими, ніж є насправді.

Хвіст довгий, покритий густою хвилястою шерстю, часто тримається низько у спокої та піднятий у русі. Шерсть бріара густа, довга, трохи хвиляста, але не кучерява. Вона має захисні властивості, добре пристосована до різних кліматичних умов.

Допустимі майже всі забарвлення, крім білого. Найбільш розповсюдженими є чорний, палевий і сірий кольори. Іноді шерсть має легкий перехід у темніший або світліший відтінок на кінцях.

Бріар чудово підходить для активних родин і тих, хто шукає вірного компаньйона, здатного охороняти дім і бути другом для дітей. Завдяки розуму та природній настороженості ця порода також використовується як пастуша та службова собака.

Особистість

Бріар — це французька пастуша порода, що поєднує в собі безстрашність, вірність і чуйність. У Франції про цю породу кажуть: "бріар — це серце, обгорнуте шерстю". І це справжня правда: ця собака дарує своїм господарям безмежну любов і завжди прагне бути поруч.

Бріар дуже прив'язується до своєї родини. Він обожнює перебувати поруч із господарем незалежно від ситуації — чи то активна прогулянка, чи спокійний вечір вдома. Найбільше цінує контакт і взаємодію, а не конкретну діяльність. При цьому собака із задоволенням бере участь у справах — може допомагати в саду або просто супроводжувати вас по будинку.

Оскільки бріар має пастуше походження, він іноді намагається "керувати" сім'єю — слідкує, щоб усі були на місці, може підштовхувати або навіть гавкати. Це не прояв агресії, а інстинктивна поведінка. Таку схильність потрібно коригувати з дитинства, щоби встановити чітку ієрархію: господар — лідер.

Це чудовий компаньйон для всієї родини. Бріар життєрадісний, енергійний і дуже товариський. Він добре ставиться до дітей, особливо якщо зростає разом із ними. Якщо ж діти з’являються у родині пізніше, важливо поступово знайомити пса з малюками та іншими дітьми, щоб розширити його соціальний досвід.

Бріар має високий рівень енергії, тому потребує щоденних прогулянок, рухливих ігор і розумового навантаження. Відсутність активності може призвести до погіршення характеру та набору зайвої ваги. Ідеально, якщо ви зможете запропонувати йому вправи, що імітують роботу — наприклад, апорт чи участь у спортивних тренуваннях для собак.

До сторонніх людей бріар ставиться стримано і з недовірою, що робить його чудовим сторожовим псом. Проте якщо людина — друг вашої родини і часто буває у вас вдома, пес швидко звикає і приймає її в "своє коло".

Ця порода володіє високим інтелектом, чудово розуміє людські емоції та невербальні сигнали. Бріар відчуває настрій господаря і завжди готовий підтримати — своєю присутністю або ласкою. Його легко навчати, і він із задоволенням засвоює нові команди та завдання.

Хоча бріар підходить для життя у приватному будинку з подвір’ям, він не схильний до самотності. Навіть маючи доступ до вулиці, він скоріше обере вашу компанію в домі. Це собака, яка хоче бути частиною вашого життя щодня.

Бріар — ідеальний вибір для активної родини, яка готова приділяти увагу вихованню, прогулянкам і спілкуванню. Він стане не лише охоронцем, а й вірним другом, що завжди поруч у будь-яку хвилину.

Навчання

Бріар — розумна, але вперта порода собак, яка потребує послідовного виховання та раннього навчання командам. Через природну незалежність і схильність до домінування, ця собака може іноді намагатися нав’язати власні правила. Саме тому важливо з юного віку формувати слухняність і доброзичливу поведінку.

Навчання має бути засноване на позитивному підкріпленні — ніякого фізичного тиску чи агресії. Бріар не сприймає грубості й може втратити довіру до господаря, якщо той буде надто суворим. Замість цього використовуйте ласку, терпіння та ласощі — це найкращі помічники у процесі дресирування.

Бріар здатен засвоїти велику кількість команд, однак базові (сидіти, лежати, до мене, фу, поряд) повинні бути відпрацьовані в першу чергу. Це створить фундамент для подальшого навчання і зміцнить взаєморозуміння між вами та собакою.

Близько 30% собак цієї породи можуть з підозрою ставитися до незнайомців — це їхня природна обережність. Вони рідко демонструють відкриту агресію, але також не поспішають йти на контакт. Щоб уникнути проблем із поведінкою, дуже важливо проводити соціалізацію з раннього віку.

Знайомте цуценя з різними людьми, дітьми, тваринами, новими місцями та звуками. Це допоможе йому вирости впевненим і стабільним собакою, який комфортно почувається в різних ситуаціях.

Поради для ефективного навчання:

  • Починайте дресирування з перших тижнів появи собаки у вашому домі.
  • Будьте послідовними — не змінюйте правила щодня.
  • Завжди завершуйте заняття на позитивній ноті.
  • Уникайте крику та покарань — бріар дуже чутливий до інтонації.
  • Використовуйте мотивацію: іграшки, ласощі, похвалу.
  • Не втрачайте терпіння — іноді на освоєння команди потрібно трохи більше часу.

Правильне виховання перетворить вашого бріара на вірного, розумного та врівноваженого компаньйона, який з радістю буде виконувати команди та підтримувати тісний зв’язок із вами.

Догляд

Довга та густа шерсть собаки потребує ретельного догляду і не підходить для власників, які не готові приділяти цьому достатньо часу. Найкраще — вичісувати улюбленця щодня, щоб уникнути сплутування шерсті та зменшити випадіння. У крайньому разі — не рідше ніж тричі на тиждень.

Купання собаки рекомендується проводити не рідше одного разу на тиждень, використовуючи спеціальні шампуні для довгошерстих порід. Очі очищують за потреби — особливо якщо з’являються виділення чи подразнення. Вуха слід перевіряти регулярно та очищати приблизно тричі на тиждень, щоб запобігти накопиченню вушної сірки та розвитку інфекцій.

Кігті підстригають у середньому тричі на місяць, залежно від активності тварини та швидкості їхнього росту. Якщо собака мало ходить по твердих поверхнях, кігті можуть не сточуватися природним чином і потребуватимуть частішого догляду.

Додатково важливо доглядати за зубами собаки — чистити їх щонайменше 2–3 рази на тиждень спеціальною щіткою та пастою. Регулярний догляд за шерстю, шкірою, очима, вухами, зубами й кігтями дозволяє зберегти тварину здоровою, щасливою та охайною.

Поширені захворювання

Собаки породи бріар загалом мають міцне здоров'я, однак, як і в інших порід, у них можуть зустрічатися спадкові або набуті захворювання. Це не означає, що ваш улюбленець обов’язково стикнеться з ними, проте варто бути поінформованими для своєчасної профілактики та лікування.

  • Дисплазія тазостегнового суглоба — спадкове порушення, при якому головка стегнової кістки нещільно прилягає до тазостегнової западини, що призводить до болю та обмеження рухливості.
  • Дисплазія ліктьового суглоба — порушення розвитку ліктьового суглоба, що може викликати кульгавість і дискомфорт у передніх лапах.
  • Вроджена стаціонарна нічна сліпота — генетичне захворювання, при якому собака погано бачить у темряві або при слабкому освітленні.
  • Гіпотиреоз — порушення роботи щитоподібної залози, що викликає зниження обміну речовин. Симптоми можуть включати епілептичні напади, випадіння шерсті (алопецію), ожиріння, млявість, потемніння шкіри (гіперпігментацію), піодермію та інші дерматологічні проблеми.
  • Прогресуюча атрофія сітківки (PRA) — невиліковне захворювання очей, яке поступово призводить до повної втрати зору.
  • Хвороба фон Віллебранда — спадкове порушення згортання крові, що може призвести до надмірної кровотечі навіть при незначних травмах.
  • Онкологічні захворювання — як і багато великих порід, бріари можуть бути схильні до певних форм раку, особливо у літньому віці.
  • Заворот шлунка (шлункова дилатація та заворот) — небезпечний стан, при якому шлунок перекручується навколо своєї осі, блокуючи відтік газів та вмісту. Це гострий випадок, що вимагає негайної ветеринарної допомоги.

Для збереження здоров'я бріара важливо регулярно проходити ветеринарні огляди, дотримуватися збалансованого раціону та забезпечити собаці належну фізичну активність. Своєчасне виявлення симптомів і консультація з ветеринаром дозволять уникнути серйозних ускладнень.

Інформація про породу

Країна Франція
Тривалість життя 10-13 років
Висота Кобелі: 58-69 см
Суки:     56-65 см
Вага Кобелі: 27-41 кг
Суки:     23-34 кг
Довжина шерсті длинношёрстная
Колір чорний, палевий, сірий
Ціна 700 - 1500 $
для дітейдля полюваннясторожові

Фото породи

Відгуки власників

21:44 23.07.2018

Помогите! Как научить БриарШУ есть все. Ни каши, ни супа, ни конфет, ни печенья не ест. Ест только масло (хлеб оставляет), яйца, мясо, кости, молоко. Избаловала ее. спит со мной на кровати. Вообщем, почувствовала себя хозяйкой. Как отучить 1)есть разнообразно и 2) отучить спать со мной на кровати.Когда она была маленькой, места хватало. А теперь 1,5 м от носа до кончика хвоста. Проблема в нехватке места на кровати.