Австралійський тер'єр

Австралійський тер'єр — це енергійна і витривала порода, яка сформувалася в суворих умовах австралійських колоній. Незважаючи на свою назву, початки цієї собаки пов’язані з британськими тер'єрами, привезеними європейськими поселенцями. У формуванні породи брали участь йоркширський тер'єр, скай-тер'єр, жорсткошерстий тер'єр і предки денді-дінмонт-тер'єра. Схрещування різних тер'єрів дало початок невеликому, але сміливому собаці, який відзначався відмінними робочими якостями.

Австралійський тер'єр був незамінним помічником на фермах і в гірничодобувних районах. Його використовували як охоронця, мисливця на гризунів, змій і навіть дрібних хижаків. Завдяки своєму компактному розміру, живому розуму і хоробрості він швидко здобув популярність серед колоністів. Ці собаки добре пристосовувалися до нових умов, були витривалими і непримхливими в утриманні.

Порода була офіційно визнана в Австралії в 1868 році під назвою «австралійський тер'єр з довгою шерстю». У 1897 році вона отримала остаточну назву — австралійський тер'єр. Це перша офіційно зареєстрована порода, виведена на австралійському континенті, що робить її справжнім національним надбанням.

До Англії австралійський тер'єр потрапив завдяки дипломатичним службам у першій половині XX століття. У 1933 році він був визнаний Британським Кеннел Клубом. Пізніше, в 1940-х роках, американські військові привезли породу до США. У 1960 році австралійський тер'єр був включений до списку Американського Кеннел Клубу як 114-та порода і перша нова порода тер'єрів за 21 рік. Клуб австралійських тер'єрів Америки був заснований у 1957 році і здобув офіційне членство в АКС у 1977 році.

Сьогодні австралійський тер'єр — це не лише мисливець і сторож, але й чудовий компаньйон. Він зберіг природну уважність, хоробрість і активність, які зробили його незамінним у минулому, й водночас здатен стати надійним і відданим членом сім’ї в сучасних умовах.

Австралійський тер'єр — це невелика, але кремезна собака з міцною статурою і жвавим темпераментом. Його компактне тіло вкрите жорсткою, прямою шерстю середньої довжини, яка забезпечує захист від негоди. Типовий окрас — пісочний, рудуватий або блакитно-підпалий, причому шерсть на голові зазвичай трохи світліша й формує характерний «чубчик».

Мордочка довга, з виразними темними очима, які надають пильного і розумного вигляду. Вуха маленькі, стоячі, трикутної форми. Хвіст високо посаджений, зазвичай купірується в країнах, де це дозволено, але часто залишається природним.

Незважаючи на свої скромні розміри, австралійський тер'єр має добре розвинену мускулатуру і активну ходу. Це собака з великою енергією, готова до руху й досліджень. Завдяки своїй витривалості, кмітливості та дружелюбності порода ідеально підходить як для життя в місті, так і в заміському будинку.

Австралійський тер'єр має відкритий, доброзичливий і грайливий характер, завдяки якому легко стає улюбленцем усієї родини. Він немов дзеркало відображає настрій господарів, настільки сильно прив'язаний до них емоційно. Якщо ви щасливі, пес буде стрибати від радості поруч з вами, якщо ж засмучені – він тихо ляже поруч, виявляючи співпереживання. При цьому собака не схильна до зайвих витівок і рідко проявляє надмірну активність у невідповідні моменти.

Ця порода обожнює активність у всіх її проявах. Ігри, прогулянки, пошук чогось цікавого – усе це приносить їй справжнє задоволення. Якщо ви мешкаєте в приватному будинку, австралійський тер'єр може із захопленням займатися «полюванням» на мишей чи щурів, рити ями або досліджувати нори. У таких умовах варто бути готовим до того, що газони й клумби можуть перетворитися на поле для розваг.

Інстинкт мисливця залишається сильним, тому будь-які дрібні тварини, включаючи котів, можуть сприйматися як об'єкт для переслідування. Якщо в домі вже є кіт, і пес знайомий із ним з раннього віку, проблем не виникає. Але чужі або вуличні коти, як і дрібні гризуни, можуть викликати у нього мисливський азарт. Таку поведінку можна скоригувати, але починати виховання слід якомога раніше.

Австралійський тер'єр весела, грайлива і життєрадісна собака, яка потребує уваги та контакту. Вона чудово почувається в компанії дітей, людей похилого віку або людей з інвалідністю. Але з маленькими дітьми варто бути уважними – собака має межу терпіння і не завжди готова миритися з надмірною настирливістю. Водночас для дитини старшого віку це може бути ідеальний товариш для ігор та емоційної підтримки.

Цей тер'єр завжди прагне бути частиною життя своєї родини. Йому подобається досліджувати нове, супроводжувати господарів у побутових справах і завжди триматися поруч. Попри грайливий і подекуди кумедний характер, собака має добре розвинений інтелект. Вона легко навчається і здатна запам'ятовувати багато команд, що робить її добрим компаньйоном і навіть помічником для людей з обмеженими можливостями.

Австралійський тер'єр розумний і добре реагує на навчання, особливо якщо воно подане у формі гри. Йому подобається догоджати господареві, тому позитивне підкріплення і спокійний тон дають чудові результати. Завдяки уважності та кмітливості, пес швидко запам’ятовує базові команди і з легкістю освоює нові трюки. Проте він може проявляти впертість, якщо втрачає інтерес або не бачить сенсу в заняттях.

Навчання варто починати з раннього віку, зокрема соціалізацію з іншими тваринами, адже вроджені мисливські інстинкти можуть створити складнощі у спілкуванні з котами чи гризунами. Регулярні тренування, терплячість і послідовність допоможуть сформувати слухняного і врівноваженого компаньйона.

Догляд за австралійським тер'єром не надто складний, але потребує регулярності. Шерсть жорстка, середньої довжини, не линяє надмірно, але її варто вичісувати кілька разів на тиждень, аби уникнути сплутування. Стрижка не обов’язкова, але деякі власники підрівнюють шерсть для акуратного вигляду. Купання рекомендується лише за потреби, щоб не порушити природній захисний шар шкіри.

Собака потребує регулярної фізичної активності. Навіть у квартирних умовах йому потрібні щоденні прогулянки, ігри та можливість бігати на свіжому повітрі. Також важливо стежити за станом вух, очей і зубів – періодично чистити їх і звертати увагу на будь-які ознаки запалення чи дискомфорту. Кігті слід підстригати в міру відростання.

Австралійський тер'єр загалом вважається міцною та витривалою породою, яка при належному догляді може прожити довге і здорове життя. Проте, як і більшість чистопородних собак, ці тер’єри схильні до деяких генетичних та вікових захворювань. Власникам важливо уважно стежити за самопочуттям улюбленця, особливо у зрілому віці.

• алергії
• дерматити
• вивих колінної чашечки
• цукровий діабет
• проблеми зі щитовидною залозою
• захворювання очей, зокрема катаракта
• вушні інфекції при неправильному догляді

Регулярні візити до ветеринара, збалансоване харчування та активний спосіб життя допоможуть запобігти багатьом проблемам зі здоров’ям. Особливу увагу варто приділяти вухам, шкірі та зору, а також не ігнорувати будь-які зміни у поведінці або зовнішньому вигляді собаки.