Англійський фоксхаунд

Англійський фоксхаунд є однією з найвідоміших і найстаріших порід мисливських собак. Його назва у перекладі означає "пес, що переслідує лисицю", що точно відображає його головне призначення. Порода бере свій початок ще від древніх кельтських гончих, а також має у своєму родоводі домішки крові тер'єрів, що надало їй стійкості та розуму.

У процесі формування породи англійського фоксхаунда здійснювалося схрещування з такими собаками, як грейхаунд, деякі різновиди тер'єрів і бульдог. Від бульдогів фоксхаунд успадкував силу та витривалість, від грейхаундів — стрімкість і витонченість, а від тер'єрів — кмітливість, впертість і високий рівень слухняності. Завдяки такому ретельному відбору англійський фоксхаунд став надзвичайно універсальним мисливцем і стійким супутником у тривалих гонитвах.

Ця порода є прародичем багатьох інших мисливських собак. Зокрема, англійський фоксхаунд став основою для виведення американського фоксхаунда, який набув особливої популярності на новому континенті. Перші англійські фоксхаунди були завезені до Америки приблизно в середині XVII століття Робертом Бруком або, за іншими даними, у 1738 році лордом Фейрфаксом. В Америці нова гілка породи отримала широке розповсюдження, а згодом її зображення стало офіційним символом штату Вірджинія.

В Англії англійський фоксхаунд вважається національним надбанням. Родословні книги цієї породи ведуться безперервно з 1786 року. У XVIII та XIX століттях порода пережила справжній розквіт популярності не тільки у Великобританії, а й у континентальній Європі та навіть у Росії. Відомо, що свита імператора Наполеона налічувала понад 120 фоксхаундів, а на території Англії до кінця XIX століття утримувалося близько 8000 представників цієї породи.

У Росії на базі англійського фоксхаунда була виведена власна порода — російська пегая гонча, яка поєднала витривалість англійської породи з адаптацією до місцевих умов. Цікаво, що сьогодні англійський фоксхаунд вважається однією з найрідкісніших порід, зареєстрованих в Американському Кеннел Клубі, незважаючи на свою історичну вагу і вплив на розвиток інших мисливських собак.

Англійський фоксхаунд — це середнього розміру собака з міцною статурою, що поєднує в собі витривалість, силу та елегантність. Тіло мускулисте, добре пропорційне, з глибокими грудьми і прямою спиною. Голова велика, але витончена, з широким черепом і виразними очима, які випромінюють розум та доброзичливість. Вуха середньої довжини, м'які, округлі на кінцях, розташовані низько і щільно прилягають до щік.

Шерсть коротка, густа, пряма і блискуча, що добре захищає собаку під час полювання у важких погодних умовах. Типові забарвлення включають поєднання білого, чорного і рудого кольорів у різних варіаціях. Хода фоксхаунда легка, пружна, впевнена, а біг відзначається витривалістю та швидкістю.

Завдяки гармонійному поєднанню фізичних якостей англійський фоксхаунд чудово підходить для тривалих гонитв та активного способу життя. Його зовнішність випромінює енергію, силу і благородство, що робить цю породу впізнаваною серед інших мисливських собак.

Англійський фоксхаунд має життєрадісний, товариський і урівноважений характер. Це собака з добре розвиненою командною інтуїцією, оскільки історично він працював у зграях під час полювання. Фоксхаунди відзначаються дружелюбністю не лише до інших собак, а й до людей, зокрема до дітей, що робить їх чудовими сімейними улюбленцями за умови достатньої фізичної активності.

Вони мають високий рівень енергії, допитливість та природну схильність до тривалих прогулянок. Завдяки своєму мисливському походженню фоксхаунди можуть бути незалежними і проявляти впертість, тому важливо забезпечити їм чітке, послідовне виховання з раннього віку. Незважаючи на незалежність, ці собаки прагнуть уваги господаря та добре реагують на позитивне підкріплення під час дресирування.

Англійський фоксхаунд дуже витривалий, має розвинене чуття і сильний мисливський інстинкт, тому йому необхідно надавати можливість активно рухатися і використовувати свої природні здібності. Без достатньої фізичної і розумової стимуляції собака може нудьгувати, що іноді призводить до небажаної поведінки.

Англійський фоксхаунд добре піддається навчанню, якщо заняття проходять у доброзичливій атмосфері та з використанням позитивного підкріплення. Завдяки розуму та природній кмітливості ці собаки швидко розуміють нові команди, але через незалежний характер можуть іноді проявляти впертість.

Навчання потрібно починати з раннього віку, щоб закласти базові навички слухняності та соціалізації. Основними етапами мають стати:

• звикання до імені та основних правил поведінки у домі
• вивчення базових команд, таких як «сидіти», «лежати», «до мене», «поруч»
• розвиток навичок самоконтролю та витримки
• соціалізація з іншими тваринами та людьми в різних середовищах

Фоксхаунди особливо добре реагують на ігрові форми навчання та мотивацію у вигляді ласощів, похвали або активних прогулянок. При вихованні важливо проявляти терпіння, бути послідовним і не застосовувати грубість, оскільки це може знизити довіру собаки до власника.

Англійський фоксхаунд невибагливий у догляді, але потребує регулярної уваги до фізичних навантажень та гігієни. Основний догляд за шерстю полягає в періодичному вичісуванні щіткою з натуральною щетиною для видалення відмерлих волосків і підтримання здорового блиску шерсті. Купати собаку варто лише за необхідності, використовуючи спеціальні шампуні для короткошерстих порід.

У догляді за фоксхаундом важливо приділяти увагу чистоті вух, оскільки їхня форма сприяє накопиченню вологи та бруду. Регулярно слід перевіряти вуха і за потреби очищувати їх спеціальними засобами. Очі також потрібно періодично оглядати і очищувати від природних виділень чистою вологою серветкою.

Кігті англійського фоксхаунда потребують підстригання приблизно раз на місяць, особливо якщо собака не стирає їх природним шляхом під час прогулянок. Також важливо підтримувати гігієну зубів, регулярно чищаючи їх або пропонуючи спеціальні жувальні ласощі для профілактики зубного нальоту.

Найголовніший аспект догляду за цією породою — забезпечення достатнього рівня фізичної активності. Фоксхаунду потрібні щоденні тривалі прогулянки, активні ігри або біг, інакше надлишок енергії може призводити до нудьги і небажаної поведінки в домі.

Англійський фоксхаунд зазвичай відрізняється міцним здоров'ям, проте, як і багато інших порід, може бути схильним до деяких захворювань. Серед найбільш поширених проблем можна виділити:

• дисплазію кульшового суглоба, що може призводити до болю та обмеження рухливості
• проблеми зі слухом, включно з вушними інфекціями через особливості будови вух
• серцево-судинні захворювання, зокрема кардіоміопатії
• ожиріння при недостатній фізичній активності або неправильному харчуванні
• епілепсію, що проявляється у вигляді судом

Для підтримання здоров'я фоксхаунда важливо забезпечувати йому правильний режим харчування, регулярні фізичні навантаження та профілактичні огляди у ветеринара. Раннє виявлення можливих проблем значно підвищує шанси на успішне лікування та збереження активного способу життя собаки.