Американський пітбультер'єр (пітбуль)

На початку 20 століття в Англії популярними стали не лише дикий спорт з участю тварин, але й розваги з собаками, наприклад, бійцівські собаки. Для цього яскравого та кровожерливого виду спорту була створена порода собак — питбультер'єр.

У 1935 році цей вид розваг був визнаний небезпечним і шкідливим для суспільства, внаслідок чого його заборонили на законодавчому рівні. Проте на місці одного забороненого кровожерливого розваги виникло інше — собачі бої, де порода питбультер'єр також здобула величезну популярність. Це не дивно, адже потужні щелепи, міцне мускулисте тіло, велика витривалість і відмінні інстинкти, а також безстрашність — всі ці якості увійшли в історію разом із питбультер'єром.

Також важливою відмінною рисою питбультер'єрів є їхнє небажання кусати людей, що грає величезну роль на боях собак. Дресирувальникам потрібно час від часу розрізняти тварин, при цьому з мінімальним шансом нашкодити собі — питбультер'єр у цьому відношенні є, мабуть, найменш небезпечною собакою. Хоча, зрозуміло, при належному упорстві можна натрапити на її захисні функції, включаючи напади на людину (зазвичай це робиться в цілях захисту).

Після того, як ці собаки привезли в Америку, вони почали виконувати функції охорони, захищаючи домогосподарства та худобу. При цьому місцеві американські заводчики виростили більш крупну різновид породи, ніж англійська. У 1898 році UKC, британський еквівалент американського AKC, назвав цих собак американським питбультер'єром. АКС вирішив визнати породу на початку 1930-х років, але під іншим назвою.

Для того, щоб відокремити їх від жорстокого минулого — кровавих боїв, АКС назвав породу американським стаффордширським тер'єром. З тих пір американський стаффордширський тер'єр розводять для конференцій АКС або виставок собак. Різниця в будові тіла та особистості американського питбультер'єра та американського стаффордширського тер'єра зовсім незначна, адже по суті, це одна й та ж порода.

Американський питбультер'єр має мускулисте, спортивне тіло, характерне для собак такого типу. Він має розміри трохи більше середнього, широку, міцну грудну клітку, добре розвинену мускулатуру (особливо, якщо собака проходить регулярні тренування), середню довжину кінцівок. У питбуля складні вуха, які купіруються в ранньому віці, як і хвіст. Існує велике різноманіття кольорів цієї породи.

Незважаючи на своє минуле та репутацію безжального і безстрашного бійця, порода американський питбультер'єр є чудовою нянькою для дітей. Здавалося б, у це складно повірити, але вони дійсно мають величезне терпіння у стосунках з малюками, і ніколи не проявляють агресії. Особливо в цьому хороші самки питбультер'єрів.

Незважаючи на те, що ці собаки не люблять кусати людей і роблять це рідко, можете не сумніватися — якщо хтось намагається образити її господаря, питбультер'єр зробить все, щоб зупинити образника, а враховуючи її силу, це буде легко. Одним словом, не варто намагатися напасти на людину з такою собакою. Закінчиться це погано. У першу чергу — для нападаючого.

Господар повинен докладати зусиль для правильного виховання питбультер'єра, тут потрібно бути строгим, але справедливим. Неправильне і агресивне виховання може призвести до порушення психіки тварини та негативних наслідків для оточуючих.

У колі своєї сім'ї це дуже добрі, віддані та люблячі пси, які створюють міцні зв'язки зі своїми господарями. Люблять гуляти, потребують фізичної та інтелектуальної навантаження, тому вам потрібно буде забезпечити тварині відповідні тренування та ігри.

Американський питбультер'єр розумний і добре розуміє людину. З котами їм краще "дружити" з раннього віку. Також, з раннього віку потрібно привчати собаку до слухняності, інакше у неї почне проявлятися вроджене упертість, що особливо яскраво виявляється у кобелей.

Цим цуценятам дуже важлива рання соціалізація, адже незважаючи на свою дружелюбність, до незнайомців вони ставляться з обережністю. Також, необхідно навчити команди і домагатися їхнього виконання. У першу чергу це стосується команди на зупинку нападу, адже питбуль іноді любить зв'язуватися в бійку з іншою собакою. При недостатку виховання зупинити собаку буде складно, а в таких випадках іноді кожна секунда на рахунку.

При дресируванні та навчанні важливо завжди зберігати емоційний контакт з собакою, щоб вона розуміла суть і важливість того, що відбувається. Обов'язково треба підкреслювати її успіхи, при невиконанні команди не треба кричати - просто запасіться терпінням і наполегливістю.

Оскільки це короткошерсті собаки, у цьому відношенні проблеми з доглядом у вас не буде. Обов'язково потрібно стежити за чистотою вух і очей, вчасно підрізати кігті, і купати вихованця мінімум один раз на тиждень.

Американський питбультер'єр, порода, в цілому, відрізняється міцним здоров'ям, хорошим імунітетом і прекрасним обміном речовин. Однак, є невеликий відсоток собак, які страждають від серцевих захворювань, причому, найчастіше проявляється аортальний стеноз.