Американський стаффордширський тер'єр (Амстафф)

Американський стаффордширський тер'єр має тісний родовідний зв'язок з англійським стаффордширським бультер'єром, який здобув визнання не лише у Великобританії, а й за її межами. Цей предок виник у результаті схрещування бульдога з фокстер'єром і використовувався не лише в собачих боях, як часто вважають. Англійські стаффи також допомагали мисливцям у боротьбі з дикими кабанами, працювали сторожами, а також були улюбленцями м’ясників, які часто тримали їх як охоронців.

У середині XIX століття багато таких собак потрапили до Сполучених Штатів, де ентузіасти породи створили окрему програму розведення та заснували власний клуб. Саме тоді нову популяцію почали називати амстаффами, щоб відрізнити їх від англійських побратимів. Американські заводчики почали відбирати собак більших розмірів, що згодом позначилось на зовнішності та характеристиках породи.

У 1976 році американські кінологічні організації — AKC та UKC — офіційно визнали американських стаффордширських тер'єрів як окрему породу. Незважаючи на те, що вони досі мають спільні риси з англійськими родичами, амстаффи сформували власний стандарт, зокрема вирізняються міцнішою статурою.

Сьогодні американські стаффордширські тер'єри виконують безліч ролей — від охоронців до учасників спортивних змагань з вагової тяги та спритності. Проте найбільше їх цінують як відданих і життєрадісних домашніх улюбленців.

Попри позитивні якості, порода має суперечливу репутацію через історію використання в боях. У деяких країнах існують законодавчі обмеження на утримання амстаффів, а страхові компанії іноді відмовляють у полісах для власників цієї породи. Втім, амстафф залишається однією з найпопулярніших та найуніверсальніших порід собак у світі.

Амстафф — це порода собак з потужною мускулатурою та середнім зростом, але кожен рух цієї тварини випромінює силу та енергію. У нього широка, об'ємна грудна клітка, короткі, м'язисті кінцівки, масивна шия та велика, міцна щелепа. Стаффордширський тер'єр має силу укусу до 22 атмосфер, якщо його щелепа має правильний ножицеподібний прикус і повний комплект зубів, що є важливим навіть для собак з невеликими розмірами.

Вуха можуть бути куповані або залишатися природними, хвіст не завжди піддається купіруванню. Шерсть коротка, забарвлення може бути різним, за винятком білого кольору. Найбільш часто зустрічаються чорний, коричневий та темно-рудий кольори.

Хоча в суспільстві поширена думка, що амстаффи — агресивні та небезпечні собаки, насправді ця порода здатна приємно здивувати. Американський стаффордширський тер'єр — доброзичливий, чуйний та неймовірно відданий член сім'ї. Багато що залежить від того, як саме виховують цю собаку: на жаль, деякі власники навмисно заохочують агресивну поведінку, використовуючи фізичну силу й домінування, що формує негативний образ породи загалом.

Якщо ж до виховання підходити з відповідальністю, любов'ю та розумінням, амстафф стане спокійним, урівноваженим та дружнім улюбленцем. Важливо з перших місяців приділяти увагу соціалізації: знайомити цуценя з іншими собаками, людьми, дітьми, а також з домашніми тваринами, наприклад, котами. Це допоможе сформувати відкриту та впевнену в собі собаку, яка комфортно почувається в різних ситуаціях.

Безумовно, власник має усвідомлювати відповідальність, що покладається на нього. Навіть добре вихований амстафф може не відступити у разі конфлікту з іншими собаками — ця порода хоробра і рішуча. Проте при правильному підході та навчанні власник легко зможе запобігти таким ситуаціям.

У родинному колі стаффордширський тер'єр розкривається повністю: це ніжна, вірна та чуйна тварина. Амстафф стане справжнім другом, який буде з вами й в радості, і в складні моменти. Він готовий підтримати вас у будь-якій ситуації та стане душею компанії, якщо отримуватиме належну увагу, турботу і правильне виховання.

І хоча зрідка можуть проявитися небажані риси характеру, пов’язані з генетикою, у більшості випадків поведінка собаки — це відображення ставлення до неї з боку людини. Важливо ще змалечку навчити пса довіряти не лише родині, а й оточуючим. При цьому не варто хвилюватися, що у разі небезпеки амстафф не зреагує — ця порода чудово відчуває, коли ситуація загрозлива, і здатна захистити свій дім та господарів без вагань.

Американський стаффордширський тер’єр належить до порід із короткою шерстю, тому особливого догляду вона не потребує. Достатньо вичісувати улюбленця один раз на тиждень.

Очі бажано очищати щодня, а вуха — приблизно 2–3 рази на тиждень. Купати собаку рекомендується раз на тиждень, а кігті підстригати до трьох разів на місяць.

Ці собаки можуть комфортно жити у квартирі, за умови, що отримують щоденні прогулянки та достатню фізичну активність.

Американський стаффордширський тер'єр відноситься до гладкошерстних порід. Тому, ви можете вичісувати свою собаку раз на тиждень і цього буде достатньо. Очі зазвичай чистять щоденно, вуха очищають 2-3 рази на тиждень. Купають тварину 1 раз в тиждень, кігті підрізають 3 рази в місяць.

Порода може привикнути жити в квартирі, якщо отримує щоденні прогулянки і фізичні вправи.

Американський стаффордширський тер’єр зазвичай має міцне здоров’я, однак представники цієї породи все ж можуть стикатися з деякими захворюваннями. Серед можливих проблем:

• алергічні реакції на шкірі;
• інфекції сечовидільної системи;
• аутоімунні розлади;
• остеоартрит;
• спондильоз;
• дисплазія кульшового суглоба;
• дисплазія ліктьового суглоба;
• знижена функція щитоподібної залози (гіпотиреоз);
• демодекоз;
• мозочкова атаксія;
• захворювання серцево-судинної системи;
• вивих наколінника.