Інформація про динозавра
Період | крейдяний |
Регіон | Аргентина |
Середовище проживання | рівнини, рідколісся |
Зріст | 5-7 м |
Довжина | 12-15 м |
Вага | 6–8 тон |
Раціон | трава, листя |
травоїдні |
Сальтазавр (Saltasaurus) — рід травоїдних динозаврів із групи титанозаврів, які мешкали наприкінці крейдового періоду, приблизно 70 мільйонів років тому на території сучасної Південної Америки. Назва походить від аргентинської провінції Сальта, де вперше були знайдені його скам’янілості.
Сальтазавр був відносно невеликим для титанозаврів: його довжина становила близько 12 метрів, а вага — до 7 тонн. На відміну від більшості своїх родичів, він мав кісткові пластини — остеодерми, що робило його особливим серед завроподів.
Тіло сальтазавра було масивним і бочкоподібним. Шия — середньої довжини, голова — невелика, із простими зубами, що підходили для поїдання м’якої рослинності. Хвіст був довгим і, ймовірно, слугував для балансування або захисту. Кінцівки — стовбоподібні, але відносно короткі.
Скам’янілості сальтазавра вперше були знайдені в Аргентині у 1970-х роках, а офіційний опис роду зробив у 1980 році аргентинський палеонтолог Хосе Фернандо Бонапарте. Це відкриття стало справжньою сенсацією, адже до того вважалося, що титанозаври не мали жодного захисту.
Серед знайдених решток були фрагменти черепа, хребта, таза, хвоста, кінцівок, а також численні остеодерми, що нагадували броню анкілозаврів — зовсім нетипову для завроподів.
Згодом рештки сальтазавра й споріднених видів знайшли в інших частинах Південної Америки, що дозволило краще зрозуміти різноманіття титанозаврів наприкінці крейдового періоду.
Сальтазавр був виключно травоїдним. Його зуби мали лопаткоподібну форму та були пристосовані до зривання м’якої рослинності. Ймовірно, він харчувався папоротями, хвощами, пальмами та іншими рослинами, що росли на крейдових рівнинах.
Сальтазавр не пережовував їжу, як сучасні жуйні тварини, а заковтував її майже цілою. У шлунку їжа перетиралась за допомогою ферментів і, ймовірно, гастролітів — камінців, які динозавр ковтав спеціально для полегшення травлення.
Щоб підтримувати свій вагу, йому потрібно було з’їдати сотні кілограмів зелені щодня. Найімовірніше, сальтазаври пересувалися стадами, повільно мігруючи в пошуках їжі.
Сальтазавр — яскравий приклад того, як нові відкриття змінюють уявлення про доісторичний світ. Цей броньований титанозавр доводить, що навіть гігантські рослиноїдні динозаври могли мати ефективні механізми захисту. Його історія надихає та відкриває нові горизонти у вивченні еволюції динозаврів.
Коментарі