Кріолофозавр

Опис

Кріолофозавр (лат. Cryolophosaurus ellioti) — один із найвражаючих тероподів, які жили на нашій планеті на початку юрського періоду, приблизно 190 мільйонів років тому. Це був великий хижак, що досягав довжини до 6,5 метра і важив орієнтовно 465–700 кг. Його тіло було витягнутим і м’язистим, із потужними задніми кінцівками та короткими, але міцними передніми лапами, озброєними гострими кігтями.

Головною відмінною рисою кріолофозавра був незвичний гребінь на голові, який нагадував форму хвилі або стильну зачіску. Саме завдяки цьому він отримав прізвисько "Елвізозавр" (на честь Елвіса Преслі). Цей кістковий виріст тягнувся поперек черепа — від одного ока до іншого, що виразно виділяло його серед інших хижаків того часу.

Колір шкіри кріолофозавра, як і в більшості динозаврів, достеменно невідомий. Проте згідно з сучасними реконструкціями, він міг бути темним або плямистим, що дозволяло йому маскуватися в густих лісах давньої Антарктиди.

Історія відкриття

Кріолофозавр став справжньою сенсацією для світу палеонтології, адже це був перший динозавр, виявлений на території Антарктиди. Його рештки були знайдені у 1991 році американським палеонтологом Девідом Елліотом під час експедиції в горах Сентрал-Трансантарктик. Саме на його честь вид отримав назву — Cryolophosaurus ellioti.

Назва "Cryolophosaurus" походить від грецьких слів kryos — "холод", lophos — "гребінь" і sauros — "ящір", що перекладається як "ящір з холодним гребенем".

Знахідка складалася з добре збереженого черепа, частини хребта, тазової кістки й деяких кінцівок. Це дало змогу науковцям досить точно відтворити зовнішній вигляд тварини та зробити висновки про її анатомію і спосіб життя.

Середовище існування

Хоча сьогодні Антарктида — це крижаний континент, у юрський період вона входила до складу суперконтиненту Гондвани і розташовувалася ближче до екватора. Клімат тоді був значно теплішим, а регіон покривали густі ліси й численні річки. Таким чином, Кріолофозавр жив у середовищі, дуже сприятливому для великих хижаків: із різноманітною флорою і великою кількістю потенційної здобичі.

Спосіб харчування

Кріолофозавр був м’ясоїдним, і його анатомія це підтверджує. Його гострі зуби були загнуті назад і пристосовані для розривання м’яса. Він міг полювати як на дрібних тварин, так і на більших травоїдних динозаврів, наприклад, прозауроподів.

Деякі вчені припускають, що кріолофозавр міг бути і падальником. Це припущення базується на будові щелеп і особливостях прикусу, які дозволяли не лише вбивати здобич, а й роздирати вже мертву плоть.

Наукові факти

• Належить до родини дилофозавридів (Dilophosauridae)
• Мав добре розвинені нюхові частини мозку — чудовий нюх
• Пересувався на двох ногах, був швидким і маневреним

Цікаві факти

• Перший і наразі єдиний динозавр, знайдений у товщі антарктичного льоду
• Гребінь використовувався для демонстрації, а не для бою
• Отримав прізвисько "Елвізозавр" через форму гребеня
• Став героєм фільмів, мультфільмів та ігор
• Існує гіпотеза про стайне полювання, але вона потребує підтвердження

Значення знахідки

Відкриття Кріолофозавра відіграло ключову роль у розумінні того, якою була давня Антарктида та яке розмаїття життя там існувало. Воно також дало вченим змогу переосмислити міграційні шляхи та адаптаційні можливості динозаврів до різних кліматичних умов.

Сучасні дослідження

З часу першого опису Кріолофозавра його рештки неодноразово вивчались із застосуванням новітніх технологій: КТ-сканування, 3D-реконструкції, комп’ютерного моделювання. Це дозволило палеонтологам уточнити його анатомію та зв’язки з іншими видами тероподів.

Також ведуться дослідження, аби з’ясувати, чи був Кріолофозавр предком пізніших хижаків, чи представляв окрему еволюційну гілку.