Дилофозавр

Опис

Дилофозавр (лат. Dilophosaurus) — один із найцікавіших і легко впізнаваних хижих динозаврів юрського періоду. Його характерною рисою були два вигнуті гребені на черепі, які надавали йому загрозливого й незвичайного вигляду. Ці гребені, ймовірно, відігравали роль у візуальній комунікації, демонстрації сили або статевому доборі.

Дорослий дилофозавр досягав 6–7 метрів у довжину та близько 1,5 метрів заввишки в області стегон. Важив приблизно 400–500 кілограмів. Це був двоногий хижак із довгими та потужними задніми кінцівками. Передні лапи мали гострі кігті, які допомагали утримувати здобич. Череп дилофозавра був витягнутим, з гострими зубами, пристосованими до розривання м’яса.

Історія відкриття

Уперше рештки дилофозавра були виявлені 1942 року в штаті Аризона (США) палеонтологом Семюелем Веллсом. Спочатку динозавра класифікували як Megalosaurus wetherilli, але в 1970 році після детальнішого вивчення черепа Веллс виділив його в окремий рід — Dilophosaurus, що з грецької означає «двійчастий гребінь».

Відтоді дилофозавр став одним із перших відомих великих хижаків юрського періоду. Його скам’янілості допомагають краще зрозуміти еволюцію тероподів — предків сучасних птахів.

Спосіб харчування

Щелепи дилофозавра були відносно слабкими, що дало підстави припускати: він міг харчуватися падлом або полювати на дрібних і середніх тварин. Проте довгі ноги та тілобудова свідчать про добру рухливість і здатність до швидких атак.

Ймовірно, він використовував кігті передніх лап для утримання здобичі, після чого розривав її зубами. До його раціону входили примітивні ящери, амфібії, риби та невеликі динозаври. Існує гіпотеза, що дилофозаври могли полювати зграями.

Наукові факти

• Жив близько 193 мільйонів років тому, на початку юрського періоду.
• Належить до підряду тероподів.
• Гребені були порожнистими, не використовувались у боях.
• Один із небагатьох хижаків ранньоюрської епохи, чиї рештки добре збереглися.
• Можлива наявність пір’я — наразі гіпотеза.

Цікаві факти

• Став відомим завдяки фільму «Парк юрського періоду», де його зобразили з отруйною слиною — це вигадка.
• Гребені, ймовірно, слугували для візуального спілкування.
• У молодих особин гребені були менш вираженими.
• Не був домінуючим хижаком — конкурував з іншими м’ясоїдними.
• Сліди дилофозавра допомогли дослідити його ходу та поведінку.

Дилофозавр у масовій культурі

Цей динозавр став символом доісторичного світу. Окрім «Парку юрського періоду», він з’являвся в мультфільмах, телевізійних програмах, відеоіграх та іграшках. Особливо запам’ятався завдяки ефектному вигляду та вигаданій здатності плюватися отрутою.

Дилофозавр — це не просто видовищний представник юрської фауни, а й важливий об’єкт палеонтологічних досліджень. Його анатомія, поведінка й екологічна роль допомагають науковцям краще зрозуміти еволюцію хижих динозаврів. Попри міфи з кіно, справжній дилофозавр не менш дивовижний.