Баріонікс

Опис

Баріонікс (лат. Baryonyx) — теропод з підряду спінозаврів, що жив приблизно 125 мільйонів років тому в ранньому крейдовому періоді. Його назва перекладається як «важкий кіготь» і пов’язана з масивним кігтем на першому пальці передніх кінцівок, який досягав 31 см у довжину.

Баріонікс мав видовжену морду, схожу на крокодилячу, з вузькими гострими зубами та вторинним піднебінням — ознаками, характерними для хижаків, які живляться рибою. Його довжина становила від 7,5 до 10 метрів, вага — до 2 тонн. Передні лапи були надзвичайно потужними для тероподів, що свідчить про активне використання їх під час полювання.

Шкіра баріонікса, ймовірно, була вкрита лускою, а спинний гребінь, типовий для спінозавридів, у нього був розвинений слабко.

Історія відкриття

Баріонікс був відкритий у 1983 році в графстві Суррей, Англія. Скам’янілі рештки, включно з майже повним скелетом, знайшов аматор Вільям Вокер. Він помітив величезний кіготь, що стирчав із глини, і повідомив про знахідку палеонтологам.

Унікальність відкриття полягала в тому, що раніше подібного в Європі не знаходили: баріонікс став першим описаним спінозавридом на території Великобританії. У 1986 році палеонтологи Алан Чариг та Анджела Мілінер дали динозавру офіційну назву — Baryonyx walkeri на честь першовідкривача.

З того часу рештки баріонікса або близьких до нього видів знаходили також у Португалії, Іспанії та навіть Північній Африці, що свідчить про широкий ареал його існування.

Спосіб живлення

Анатомія баріонікса свідчить про переважно рибну дієту. Його щелепи були оснащені численними конічними зубами без зазубрин — типовими для тварин, які живляться слизькою здобиччю, зокрема рибою.

Це підтверджується вмістом шлунка одного зі скелетів: у ньому виявили залишки луски риби Lepidotes та кістки молодого ігуанодонта. Це означає, що баріонікс був не лише спеціалізованим рибоїдом, а й опортуністом, який міг поїдати інших тварин або навіть падло.

Ймовірно, він полював на рибу, стоячи в мілководді, використовуючи довгі кігті, щоб підчепити здобич, і захоплював її щелепами.

Наукові факти

• Клас: Рептилії (Reptilia)
• Ряд: Тероподи (Theropoda)
• Родина: Спінозавриди (Spinosauridae)
• Довжина тіла: від 3 до 7,5 метрів
• Маса: до 2 тонн
• Харчування: переважно риба, можливо м’ясо інших тварин
• Середовище існування: заплави річок, озера, вологі рівнини

Дослідження черепа показали наявність сенсорних каналів, схожих на ті, що є у сучасних крокодилів. Це свідчить, що баріонікс міг відчувати вібрації у воді й точно визначати розташування здобичі.

Цікаві факти

• Назва «Baryonyx» означає «важкий кіготь», і справді — цей кіготь був одним із найбільших серед тероподів.
• Баріонікс — один із небагатьох динозаврів, про яких достеменно відомо, що вони спеціалізувались на риболовлі.
• Попри свою хижу природу, баріонікс міг харчуватися й рослинною їжею — особливо в голодні періоди.
• Його часто порівнюють зі спінозавром, проте баріонікс мав легше тіло та менш розвинений спинний парус.
• Вчені вважають, що баріонікс більшість часу проводив біля водойм, подібно до сучасних ведмедів-рибалок.

Баріонікс у культурі

Хоча баріонікс менш відомий широкій публіці, ніж тиранозавр чи велоцираптор, він все ж здобув популярність завдяки фільмам, документальним передачам і відеоіграм. Наприклад, він з’являється в грі Jurassic World Evolution і в серіях BBC Walking with Dinosaurs.

Через свою незвичайну зовнішність і «напівводний» спосіб життя баріонікс стає дедалі цікавішим об’єктом вивчення та популяризації серед палеоентузіастів.

Баріонікс — яскравий представник хижих динозаврів крейдового періоду, який вирізняється серед інших не лише формою тіла, а й своїми харчовими звичками. Його пристосування до полювання на рибу, потужні кігті та щелепи роблять його чудовим прикладом екологічної спеціалізації. Відкриття баріонікса значно розширило знання вчених про різноманіття хижаків минулого.