Йоркська шоколадна кішка

Історія йоркської шоколадної кішки почалася в 1984 році з появою незвичайного шоколадного кошеняти, на ім'я Мінкі, яке народилося у кішки, на ім'я Брауні. Це кошеня мало однорідне шоколадне забарвлення і стало справжньою рідкістю. Саме Брауні та її нащадок Мінкі стали родоначальниками нової породи, а майже всі сучасні йоркські шоколадні кішки мають їх у своєму родоводі.

У 1986 році Брауні знову була спарена з Мінкі, і цього разу з'явилася ціла низка кошенят з таким же привабливим шоколадним окрасом. Їхня краса настільки вразила господарку ферми, що вона вирішила зануритися в вивчення генетики кішок. Після знайомства з основами селекції у неї народилася ідея створити нову породу. Так прямо вдома вона організувала невеличкий розплідник, що став основою для подальшої роботи з формування породи.

Вже до 1989 року в її розпліднику жило 27 шоколадних кішок, деякі з яких мали незначні білі відмітини. Вони вирізнялися густою, блискучою шерстю та витонченими формами. Того ж літа господарка, на ім’я Джанет, познайомилася з ветеринаром, який звів її з досвідченою заводчицею і суддею федерації CFF – Ненсі Белсер. Побачивши нову лінію шоколадних кішок, Ненсі була в захваті й запропонувала виставити одного з котів на професійній виставці.

На дебютній виставці кіт, на ім'я Принц здобув перемогу у своїй категорії, що стало важливою віхою в становленні породи. Натхненна успіхом, Джанет об’єдналася з фелінологічними організаціями CFF та ACFA, де порода поступово почала здобувати визнання. У 1992 році йоркська шоколадна кішка отримала статус чемпіона в CFF, а у 1995 році – офіційне визнання від канадської фелінологічної асоціації CCA.

До 1997 року у світі вже існували десятки розплідників, які займалися цілеспрямованим розведенням цієї елегантної породи. Порода була визнана Всесвітньою федерацією кішок (WCF), а також отримала підтримку з боку Всесвітньої фелінологічної федерації в Москві. Незважаючи на це, йоркські шоколадні кішки залишаються рідкісними в країнах СНД, а в Росії, за словами багатьох експертів, їхні предки взагалі ніколи не мешкали.

Шоколадна йоркська кішка вирізняється граційною будовою тіла та розкішною шерстю в рідкісних відтінках. Попри свою назву, її окрас може мати не лише насичено-шоколадний, але й ліловий відтінок або навіть поєднання обох кольорів. У деяких випадках трапляються характерні білі мітки на лапках, схожі на «шкарпетки», однак така ознака не є типовою для породи. Кішка має довгі лапи, при цьому задні дещо довші за передні. Вуха середнього розміру, мордочка подовжена, тіло підтягнуте, а вага дорослої особини зазвичай становить від 4 до 8 кг. Самки зазвичай легші й тендітніші за самців.

Ці кішки мають вражаючу життєву енергію та врівноважений характер. Вони легко адаптуються до різних умов життя та чудово почуваються як у товаристві однієї людини, так і в сім’ях з дітьми. Їхній лагідний, дружній норов робить їх ідеальними компаньйонами, які дарують тепло, радість і особливу атмосферу затишку. Вони швидко прив'язуються до господаря, полюбляють увагу та ігри, але також можуть бути спокійними і незалежними, коли це потрібно.

Йоркська шоколадна кішка відрізняється невтомною енергійністю та любов’ю до активного способу життя. Вона не з тих, хто годинами валяється на одному місці — її завжди тягне до руху, ігор або досліджень. Проте водночас ця порода має дивовижне відчуття міри: між невгамовною грайливістю та надмірною нав'язливістю йорки вміло знаходять золоту середину.

Їхній характер гармонійно поєднує врівноваженість, дружелюбність і відкритість до спілкування. Незважаючи на пристрасть до пригод і досліджень, йоркська шоколадна кішка з радістю проводить час у компанії людини, полюбляє сидіти на колінах, ніжитись під ласкавими руками та муркотіти від задоволення. Вони не обирають одного «головного» улюбленця серед членів родини, натомість однаково тепло ставляться до всіх, у тому числі до дітей, якщо ті поважають кордони й не сприймають кішку як іграшку.

Ці кішки добре ладнають з іншими домашніми тваринами та не проявляють агресії. Йоркські шоколадні — надзвичайно розумні, допитливі та хитруваті створіння. Вони постійно намагаються бути в курсі всіх подій у домі, із захопленням спостерігають за прибиранням, приготуванням їжі або іграми дітей. Нерідко можна побачити, як кішка намагається просунути носа туди, куди не слід — але саме ця цікавість робить її особливо чарівною.

У приватному будинку йоркська шоколадна кішка перетворюється на справжнього мисливця. Її інстинкти не дадуть вам забути, що перед вами — не просто домашній улюбленець, а кішка з дикими коренями. Вона здатна принести вам у подарунок здобич — мишу або навіть пташку, вважаючи це знаком прихильності та піклування.

Йоркська шоколадна кішка — це порода, яка славиться не лише своїм елегантним зовнішнім виглядом, але й винятковим здоров'ям. Вона була виведена на основі ретельного добору, що дозволило зберегти генетичну стійкість і відсутність спадкових проблем, характерних для багатьох інших порід.

Представники цієї породи рідко страждають на серйозні захворювання і, як правило, мають міцний імунітет. Їх організм добре адаптований до різних умов утримання, що робить йоркських шоколадних котів чудовим вибором для сімей, які хочуть мінімізувати витрати на ветеринарні послуги.

Водночас як і будь-яка інша домашня тварина, кішка потребує регулярних профілактичних оглядів у ветеринара, своєчасного вакцинування, збалансованого харчування і належного догляду. Це дозволить зберегти її здоров’я на довгі роки.

Шерсть представників цієї породи має щільну, м’яку структуру, що нагадує плюш. Саме завдяки такій текстурі вона майже не сплутується і не потребує частого догляду. Регулярного вичісування раз на два тижні буде цілком достатньо, аби запобігти випадінню шерсті та зберегти її охайний вигляд. Важливо привчити кота до таких процедур змалку, аби згодом вони не викликали у нього стресу.

Купати кота можна не частіше ніж раз на місяць, а іноді й рідше, залежно від особливостей породи, способу життя і ступеня забруднення. Наприклад, якщо тварина не виходить на вулицю, потреба в частому купанні значно менша. Деякі коти не переносять водні процедури, тому краще замінювати купання спеціальними сухими шампунями, якщо це можливо.

Догляд за кігтями передбачає їх підрізання 2–4 рази на місяць, залежно від швидкості росту та активності тварини. Також слід регулярно перевіряти вуха, очищаючи їх у разі потреби, щоб уникнути запалень. Гігієна ротової порожнини є не менш важливою — зуби бажано чистити щодня, використовуючи спеціальну пасту для котів.