Яванез (яванська кішка)

Кішки породи яванез отримали свою назву на честь індонезійського острова Ява, що може створювати хибне враження про їхнє походження. Насправді ж ці кішки не мають жодного географічного зв’язку з цим островом. Порода була штучно виведена селекціонерами, які прагнули створити витончену, елегантну кішку з довгою шерстю та витонченими рисами. Основою для створення яванезів стали балінезійські кішки, а також представники сіамської та колірпойнт порід.

Протягом певного часу яванезів вважали самостійною породою, яка відрізняється унікальним характером і зовнішністю. Однак у 2008 році Асоціація любителів кішок (CFA) переглянула своє рішення і класифікувала яванезів як підвид балінезійської породи. Незважаючи на це, деякі інші міжнародні фелінологічні організації, заводчики та ентузіасти породи продовжують вважати яванезів окремою породною лінією через їхні специфічні особливості.

Хоча яванези мають певні спільні риси з сіамськими кішками, вони вирізняються м’якшим темпераментом і меншою схильністю до гучного "мовлення". Завдяки подовженій, шовковистій шерсті, витонченому тілу й виразному погляду, вони стали улюбленцями серед тих, хто цінує грацію і витонченість у домашніх тваринах.

Щодо назви, то вона була обрана символічно. Острів Ява розташований поруч з островом Балі, як і яванези – поруч із балінезійцями в класифікації порід. Така аналогія, хоч і не має біологічного підґрунтя, добре передає тісний зв’язок між цими двома лініями кішок.

Яванез — це витончена кішка, яка має дещо менші за середні розміри та вирізняється екзотичною зовнішністю. Її шерсть шовковиста та блискуча, а сам вигляд нагадує щось між класичною сіамською та балінезійською породами. Особливу увагу привертає пухнастий хвіст: шерсть на його кінчику значно густіша, ніж біля основи, що створює ефект елегантного віяла.

Голова у яванеза має витончену клиноподібну форму, яка плавно переходить у струнку шию. Вуха великі, розставлені широко, що підсилює враження витонченості. Тіло трохи подовжене, легке, але мускулисте, лапи середньої довжини, акуратні й пропорційні. Очі мають насичений блакитний колір, мигдалеподібної форми, і надають тварині виразу інтелекту та глибини.

Характер яванезів ідеально підходить для домашнього утримання. Вони відзначаються доброзичливістю, високим інтелектом, комунікабельністю та лагідною вдачею. Ці кішки добре ладнають як з дорослими, так і з дітьми, а також з іншими тваринами в домі. Завдяки своїй терплячості та прив’язаності до людей, яванези чудово адаптуються в будь-якому середовищі — від спокійних квартир одинаків до шумних і великих родин.

Це кішки, які не тільки тішать око своєю красою, а й дарують тепло, ніжність і справжнє емоційне задоволення кожному своєму господареві.

Ця порода справжній прихильник людської компанії. Яванська кішка демонструє тепле, дружнє ставлення до всіх, хто ставиться до неї з повагою та доброзичливістю. Вона легко знаходить спільну мову з дорослими та дітьми, із задоволенням бере участь у спільних іграх і проводить час поруч з людьми.

Така відкритість до спілкування має і свій зворотний бік – яванські кішки дуже погано переносять самотність. Відсутність близьких людей викликає в них тугу і навіть тривогу. Їм важливо бути частиною сімейного життя, брати участь у повсякденних справах і відчувати себе потрібними.

Яванська кішка відрізняється високим інтелектом, який вона застосовує з доброзичливою метою. Її цікавість та грайливість ніколи не переходять межі дозволеного, і навіть у процесі дослідження навколишнього середовища вона поводиться обережно й передбачувано. Ці кішки чудово розуміють, коли до них звертаються, тонко відчувають емоції господаря, швидко схоплюють, що від них вимагається, і можуть навіть відкривати двері або прості механізми, але при цьому не створюють безладу.

Це прекрасний вибір для родин з дітьми, оскільки яванська кішка має терплячий і лагідний характер. Ще одна особливість цієї породи – балакучість. Вона активно спілкується з людьми, використовуючи різноманітні інтонації нявкання, щоб передати свої емоції або прохання. Її голос приємний, а вміння "говорити" робить спілкування ще цікавішим і глибшим.

Яванська кішка зазвичай відзначається добрим здоров'ям, але, як і багато інших порід, може мати певні спадкові чи набутих проблем зі здоров'ям. Серед найбільш поширених захворювань, які можуть спостерігатися у представників цієї породи, відзначають такі

• бронхіальна астма
• амілоїдоз
• мегаезофагус — розширення стравоходу
• аортальний стеноз та інші вади серця
• прогресуюча атрофія сітківки (ПАС) — може бути виявлена за допомогою ДНК-тесту ще до появи симптомів
• косоокість
• лімфома — один із типів онкологічних захворювань

Окрім цього, у яванських кішок іноді діагностують неврологічні порушення, такі як

• синдром гіперестезії — підвищена чутливість шкіри та м’язове сіпання
• ністагм — мимовільні ритмічні рухи очей

Регулярні візити до ветеринара, якісне харчування, активне дозвілля та спокійна домашня атмосфера допомагають зменшити ризик розвитку багатьох із перелічених хвороб. Крім того, рання діагностика та профілактика дозволяють продовжити тривалість життя тварини та забезпечити їй комфортне існування.

Яванська кішка має середньої довжини шерсть, яка потребує регулярного догляду. Щоб уникнути сплутування шерсті та зберегти її м’якою і блискучою, рекомендовано вичісувати улюбленця щонайменше один раз на тиждень. У періоди линяння частоту процедури можна збільшити для зменшення кількості шерсті в домі.

Купання проводять орієнтовно раз на три місяці або у разі сильного забруднення. Варто використовувати спеціальні шампуні для довгошерстих котів, які не пересушують шкіру та не шкодять структурі шерсті.

Кігті потрібно підстригати приблизно раз на тиждень, щоб уникнути травмування під час ігор або шкоди меблям. Процедуру краще проводити за допомогою спеціальних кігтєрізів і з дотриманням обережності, не зачіпаючи кровоносні судини.

Гігієна ротової порожнини також відіграє важливу роль у загальному здоров’ї кота. Чистити зуби слід тричі на тиждень за допомогою ветеринарної зубної пасти та м’якої щітки, призначеної для тварин.

Не менш важливо стежити за чистотою вух. Їх потрібно регулярно оглядати і, за необхідності, очищати від бруду, сірки чи інших відкладень спеціальними засобами. Будь-яке почервоніння, неприємний запах або надмірне накопичення виділень є сигналом звернутися до ветеринара.