Сомалійська кішка (сомалі)

Сомалійські коти є тісно пов'язаними з абіссинськими котами, адже їх історія має спільне коріння. Після Першої та особливо Другої світової війни популяції котів, зокрема абіссинців, значно скоротилися. Щоб урятувати породу від зникнення, заводчики були змушені схрещувати абіссинських котів з іншими породами. У результаті з’явилися кошенята з довгою шерстю, яких тоді вважали небажаними і не реєстрували, передаючи друзям або віддаючи у добрі руки.

Проте вже у 1960-х роках заводчики звернули увагу на цих довгошерстих котів. У різних країнах, зокрема в США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії та кількох європейських державах, почали системну селекційну роботу над новою породою. У США поштовхом до розвитку став кіт, на ім'я Рабі Чуувфа, привезений з Великобританії у 1953 році. Він був нащадком кішки місіс Мьюс, яка несла в собі ген довгошерстості. Через декілька поколінь цей рецесивний ген почав проявлятися все частіше.

Однією з перших ентузіасток породи в США стала заводчиця Евелін Магі. Вона відома тим, що не тільки почала роботу над розведенням сомалійських котів, а й запропонувала назву «Сомалійська кішка». Вона використовувала лінії абіссинських котів Лінн-лі Дубліна та Ло-Мі-Р Трилл-Бей, які передавали довгошерстий ген. Саме з них і почалася цілеспрямована селекція.

Назва породи теж не випадкова. Сомалі межує з Ефіопією, яка в минулому носила назву Абіссінія. Так само як ці країни розділяє лише умовна межа, сомалійська кішка є ніби дзеркальним відображенням абіссинської — така ж граційна, енергійна, але з довгою шовковистою шерстю.

У 1972 році в США створили перший клуб любителів сомалійських котів. У 1975 році під егідою CFA (Cat Fanciers' Association) було засновано Міжнародний клуб сомалійських котів. І вже у 1979 році порода здобула статус чемпіонської у CFA, офіційно увійшовши до списку визнаних.

Сомалійські коти мають досить великі розміри, проте не справляють враження масивності. Навпаки — навіть із розкішною довгою шерстю ці тварини виглядають витончено, гнучко та сильно. Їхні кінцівки трохи подовжені, хвіст довгий і пухнастий, а вуха — загострені й більші за середні за розміром, що додає породі дикого, хижого вигляду.

Це напівдовгошерста порода, яка вирізняється шовковистою текстурою хутра та характерним переливом кольору. Серед офіційно визнаних варіантів забарвлення на сьогодні виділяють

• блакитний
• червоний або коричнево-рудий
• матово-кремовий (відтінок косулі)
• сірий із домішками світло-коричневих і медово-червоних тонів

Також у деяких представників зустрічаються сріблясті варіації, які додають зовнішності ще більше благородства.

Будова тіла сомалійців гармонійна — широка грудна клітка, симетричні риси мордочки, правильні пропорції. Вони надзвичайно активні, допитливі та товариські. Багато рис їхнього темпераменту формуються з віком і можуть змінюватися під впливом господаря та оточення. Це кішки, які люблять увагу, ідеально підходять для людей, що готові до взаємодії та спільних ігор.

Середня тривалість життя становить близько 15 років, хоча при належному догляді та правильному харчуванні сомалійці часто доживають і до 17–18 років.

Сомалійські коти відомі своєю життєрадісністю, енергійністю та неабиякою кмітливістю. Вони надзвичайно рухливі, грайливі та допитливі, легко знаходять способи розважити себе і своїх господарів. Їхній тонкий гумор і вміння привертати увагу роблять їх справжніми артистами серед котів. Ці тварини завжди прагнуть дослідити навколишній світ, вигадують нові забавки, і часто проявляють неочікувану винахідливість у побутових ситуаціях.

Іноді сомалійці можуть видаватися зухвалими або навіть діяти всупереч господареві, особливо якщо відчувають, що їх змушують до чогось. Вони мають чудову памʼять, тому можуть запам’ятати не лише позитивне ставлення, а й випадки, коли їм щось не сподобалося. Попри свою незалежність, ці коти дуже привʼязані до родини. Вони ніжні та лагідні, але не надто терплять надмірну фізичну близькість. Їм не до душі, коли їх довго тримають на руках, обіймають або тискають без згоди.

До дітей сомалійські коти ставляться з терпінням, проте воліють, щоб малюки знали межі поводження з твариною. Якщо дитина навчиться спілкуватися з котом без надмірної нав'язливості, між ними може встановитися дружній контакт, і кішка з радістю включиться в гру.

Ця порода потребує уваги і щоденного емоційного контакту. Вони сумують без господарів, тому тривала самотність може стати причиною стресу або погіршення самопочуття. З домашніми тваринами сомалійці зазвичай поводяться добре, але їх мисливські інстинкти можуть прокинутися при вигляді гризунів чи птахів. У такі моменти їхня гра може стати небезпечною для менших тварин.

Часом сомалійці поводяться незалежно і приймають рішення на власний розсуд, навіть якщо розуміють, чого від них очікують. Вони мають сильний характер і здатні поєднувати слухняність із бунтарством, що лише додає їм шарму.

Сомалійські коти відомі своїм гармонійним поєднанням краси, активності та міцного здоров’я. Вони зазвичай мають сильний імунітет і рідко страждають від спадкових або тяжких захворювань. Ці тварини витривалі й добре пристосовуються до різних умов утримання, що робить їх чудовими компаньйонами для сімей із дітьми чи людей, які ведуть активний спосіб життя.

Проте, як і будь-яка інша порода, сомалійські коти можуть бути схильними до певних проблем зі здоров’ям, особливо в похилому віці або за неналежного догляду. Серед потенційних недуг, які іноді зустрічаються у цієї породи:

• пародонтоз або захворювання ясен
• дисплазія кульшового суглоба
• атрофія сітківки, що призводить до порушення зору
• алергічні реакції на деякі компоненти корму

Щоб підтримувати здоров’я сомалійського кота на високому рівні, варто регулярно проходити ветеринарні огляди, забезпечувати збалансоване харчування, активний спосіб життя та своєчасну вакцинацію. У поєднанні з любов’ю і турботою це гарантує вашому улюбленцю довге і щасливе життя.

Сомалійська кішка, як і більшість довгошерстих порід, потребує ретельного догляду за шерстю. Регулярне вичісування хоча б один раз на тиждень допомагає уникнути утворення ковтунів, зменшує кількість шерсті в оселі та підтримує блиск її розкішної шубки. У період линьки процедуру варто повторювати частіше — до трьох разів на тиждень.

Окрім вичісування, необхідно регулярно виконувати інші гігієнічні процедури. Серед них

• підрізання кігтів 2–4 рази на місяць залежно від активності кішки та швидкості росту кігтів
• чистка зубів спеціальною щіткою і пастою не рідше одного разу на тиждень, а ідеально — тричі на тиждень для запобігання захворюванням ясен і нальоту
• купання раз на два місяці або частіше за потреби, особливо якщо кішка виходить на вулицю чи має схильність до жирності шерсті

Також варто періодично перевіряти вуха та очі, очищуючи їх при потребі м’якою серветкою чи спеціальними засобами, рекомендованими ветеринаром. З дитинства привчаючи сомалійську кішку до цих процедур, можна значно спростити подальший догляд і зробити його комфортним для обох.